тека Верховна Рада України

Верховна Рада України


Верховна Рада УкраїниПостанова Верховної Ради України від 02.09.2014 №1674-VII "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення"

ПОСТАНОВА 
Верховної Ради України
Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення" Верховна Рада України постановляє: 1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються. 2. Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2014 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань. 3. Апарату Верховної Ради України забезпечити у встановленому порядку видання збірки матеріалів за результатами парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення". 4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. 5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України О.ТУРЧИНОВ
м. Київ 
2 вересня 2014 року 
№ 1674-VII



 


СХВАЛЕНО 
Постановою Верховної Ради України 
від 2 вересня 2014 року № 1674-VII
РЕКОМЕНДАЦІЇ 
парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення" Парламентські слухання на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення" відбулися 21 травня 2014 року (відповідно до Постанови Верховної Ради України № 1157-VII від 25 березня 2014 року) (далі - парламентські слухання). Учасники парламентських слухань з усіх регіонів України заслухали доповідь Кабінету Міністрів України про фактичний стан виконання законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та проблеми реалізації його положень органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками гуртожитків і співдоповідь Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (далі - профільний комітет) про стан законодавства України про житлові права мешканців гуртожитків та можливі шляхи його вдосконалення, а також виступи народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків, мешканців окремих гуртожитків. Всебічно обговоривши найбільш проблемні питання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, учасники парламентських слухань відзначають, що відповідно достатті 47 Конституції України кожен має право на житло і це право повною мірою поширюється також на мешканців гуртожитків, які проживають у гуртожитках на законних підставах відповідно до статей 9, 34, 60, 128 і 129 Житлового кодексу Української РСР та положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Учасники парламентських слухань взяли до відома, що на сьогодні: за даними Державного комітету статистики України, в Україні налічується 9561 гуртожиток; за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, під дію Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" підпадають приблизно 3372 гуртожитка (у тому числі: у державній власності перебуває 761 гуртожиток, у комунальній власності - 1957 гуртожитків); за даними Фонду державного майна України, під дію Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" підпадають 654 гуртожитки, які було передано до статутних капіталів (фондів) організацій (товариств), створених у процесі приватизації (корпоратизації); за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", проживає понад 450 тисяч осіб. Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" прийнято у 2008 році за ініціативою профільного комітету з метою забезпечення на законодавчому рівні житлових прав мешканців гуртожитків. Зазначений Закон надає право реалізувати житлові права громадянам, які не мають власного житла і на законних підставах фактично проживають у гуртожитках та зареєстровані в них більше п’яти років, шляхом безоплатної приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, де вони проживають. Для забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків зазначеним Законом встановлено, що у власність територіальних громад мають бути передані відповідно до спеціальної державної програми гуртожитки державних підприємств, установ та організацій (крім визначених зазначеним Законом), а також гуртожитки, які були збудовані за радянських часів за загальнодержавні кошти та під час приватизації і корпоратизації включені до статутних капіталів (фондів) приватних (колективних) товариств (організацій) (далі - гуртожитки, передані до статутних капіталів товариств у процесі приватизації). З метою узгодження окремих правових норм у 2011 році прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", яким внесено зміни до законів України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків","Про приватизацію державного житлового фонду" та Житлового кодексу Української РСР. Повною мірою Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" не виконується, про що свідчать значна кількість звернень і скарг мешканців гуртожитків до профільного комітету про порушення їхніх житлових і майнових прав, а також аналіз стану виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рекомендацій слухань, проведених 25 квітня 2012 року в профільному комітеті. На виконання зазначеного Закону мала бути розроблена та затверджена цілісна державна програма передачі у комунальну власність усіх гуртожитків, що перебувають у державній і приватній власності, на які поширюється його дія, але цю державну програму не було затверджено. Замість неї у 2012 році прийнято Закон України "Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки". Затверджена Законом України Загальнодержавна цільова програма передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки поширюється лише на громадян, які проживають у гуртожитках державної форми власності та на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (далі - програма передачі гуртожитків з державної власності). На гуртожитки, що були включені до статутних капіталів товариств, які відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" підлягають передачі у комунальну власність, зазначена програма взагалі не поширюється з незрозумілих для учасників парламентських слухань причин. Кабінет Міністрів України досі не підготував і не подав на розгляд Верховної Ради України програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад з приватної власності, що були включені до статутних капіталів товариств у процесі приватизації. Згідно з чинним законодавством ця програма має бути затверджена не підзаконним актом, а відповідним законом. Для її фінансування у Державному бюджеті України повинні бути передбачені відповідні кошти. У зв’язку з обмеженими можливостями Державного бюджету України програма передачі гуртожитків з державної власності протягом 2013 року державою не фінансувалася, а на 2014 рік кошти на її реалізацію взагалі не передбачені. Як наслідок, мешканці гуртожитків, на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", через відсутність цілісної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад та відповідних місцевих програм і бюджетних коштів на їх фінансування фактично позбавлені можливості реалізувати надане їм Конституцією України та зазначеним Законом право на житло шляхом приватизації тих приміщень у гуртожитках, в яких вони вимушені проживати. Також порушується встановлений пунктом 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, що перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності або увійшли до статутних капіталів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб з метою недопущення неправомірного виселення з гуртожитків осіб, на яких поширюється дія зазначеного Закону. З метою реалізації положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" Кабінет Міністрів України видав низку постанов щодо гуртожитків та прав їх мешканців, а саме: "Про затвердження Типового договору про спільне володіння та користування неподільним і загальним майном гуртожитку" від 8 квітня 2009 року № 326; "Про затвердження Положення про наглядову раду з питань розподілу і утримання житла у гуртожитках та використання гуртожитків і прибудинкових територій" від 28 квітня 2009 року№ 428; "Про справляння плати за виготовлення бланків і видачу свідоцтв про право власності на житлове (житлові) приміщення у гуртожитку та встановлення її розміру" від 20 травня 2009 року № 485; "Про внесення змін до Положення про робочу групу з розв’язання проблем мешканців гуртожитків" від 22 серпня 2012 року № 789; "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для капітального ремонту гуртожитків, що передаються з державної власності у власність територіальних громад" від 5 вересня 2012 року № 822; "Про затвердження Порядку визначення розміру компенсації вартості гуртожитків, які включені до статутних капіталів товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації)" від 30 жовтня 2013 року № 859. Водночас на порушення пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" Кабінет Міністрів України досі не видав визначені зазначеним Законом нормативно-правові акти, зокрема щодо: порядку утримання допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій (відповідно до частини третьої статті 6); порядку відшкодування законним мешканцям гуртожитків здійснених ними витрат на ремонт жилих і допоміжних приміщень у гуртожитках (відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 3). Також Кабінет Міністрів України досі не привів морально застаріле Примірне положення про гуртожитки, затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 року № 208 у відповідність із положеннями чинного законодавства України про житлові права мешканців гуртожитків. На порушення пункту 6 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" Кабінет Міністрів України вЗаконі України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не передбачив кошти, необхідні для реалізації зазначеного Закону та програми передачі гуртожитків з державної власності. Крім того, через бюрократичну неузгодженість діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування досі немає об’єктивної інформації про виконання органами місцевого самоврядування положень пункту 6 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" щодо: створення постійних комісій із забезпечення вирішення житлових проблем громадян (підпункт 1); розроблення і затвердження місцевих програм передачі гуртожитків у власність територіальних громад та створення комісій з проведення інвентаризації гуртожитків, на які поширюється дія зазначеного Закону, незалежно від форми власності (підпункт 2); проведення інвентаризації усіх гуртожитків, що знаходяться на територіях відповідних територіальних громад, та подання відповідних рішень на затвердження органам державної влади та органам місцевого самоврядування (підпункт 3); процесу прийняття у власність територіальних громад гуртожитків (підпункт 4); вжитих заходів щодо забезпечення фінансування реалізації зазначеного Закону та Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки (підпункт 5). На виконання рекомендацій комітетських слухань на тему: "Про формування державної житлової політики", проведених 17 квітня 2013 року в профільному комітеті створено постійну робочу групу з вдосконалення законодавства про житлові права мешканців гуртожитків. До її роботи залучено народних депутатів України, представників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та всеукраїнських громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків. Ця робоча група розглядає викладені у зверненнях і скаргах пропозиції та законодавчі ініціативи з проблемних питань реалізації законодавства України про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків і готує профільному комітету відповідні рекомендації. Аналіз звернень і скарг до Верховної Ради України, профільного комітету, народних депутатів України свідчить, що типовими питаннями колективних та індивідуальних звернень є такі: порушення встановленого Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" мораторію на відчуження гуртожитків і неправомірні продаж та перепродаж власниками гуртожитків нежилих приміщень у гуртожитках (зокрема фіктивним юридичним особам, а також громадянам, які у гуртожитках не проживають і на яких дія зазначеного Закону не поширюється); незаконне виселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", без надання їм іншого житла; неоднозначні рішення судів у справах про включення гуртожитків до статутних капіталів товариств під час приватизації, а також у справах про виселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", та справах про надання мешканцям гуртожитків, які проживають у гуртожитках на законних підставах, права приватизувати приміщення у гуртожитках відповідно до цього Закону; затягування органами місцевого самоврядування прийняття рішень про залишення переданих у комунальну власність гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у статусі "гуртожиток" та надання мешканцям гуртожитків, на яких поширюється дія зазначеного Закону, дозволу на приватизацію ними жилих і нежилих приміщень у гуртожитках; саботування органами місцевого самоврядування виконання положень пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" щодо видачі ордерів мешканцям гуртожитків, стосовно яких в установленому порядку було прийнято рішення про надання їм жилої площі в гуртожитках, але які не отримали їх з незалежних від них причин; відсутність правовстановлюючої, проектної та землевпорядної документації на значну частину гуртожитків, що підлягають передачі у комунальну власність відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; незаконна відмова власників товариств, до статутних капіталів яких були включені гуртожитки у процесі приватизації, передавати такі гуртожитки у комунальну власність відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; передача у комунальну власність гуртожитків їх власниками без здійснення ними капітального ремонту гуртожитків; вимога власників товариств, до статутних капіталів яких були включені гуртожитки у процесі приватизації, передавати гуртожитки у комунальну власність відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" лише за умови попередньої повної компенсації вартості гуртожитків; недосконалість окремих положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (зокрема щодо визначення понять "на законних підставах" і "попередньої повної компенсації вартості"; житлових прав мешканців гуртожитків, яким було надано так зване "ліжко-місце"; застосування поняття "набувальна давність" щодо житлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія зазначеного Закону); встановлення окремими власниками гуртожитків необґрунтованих і завищених тарифів на житлово-комунальні послуги для мешканців гуртожитків з порушенням положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги". З метою вдосконалення на законодавчому рівні правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків підготовлено та подано на розгляд Верховної Ради України сьомого скликання такі законопроекти: про внесення змін до статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо поширення дії зазначеного Закону на військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України) - реєстр. № 1016, поданий народним депутатом України Міщенком С.Г. (за рекомендацією профільного комітету законопроект прийнято як закон); про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо уточнення сфери застосування закону та удосконалення окремих положень про передачу гуртожитків у власність територіальних громад) - реєстр. № 2682, поданий народним депутатом України Васюником І.В. Цим законопроектом пропонується конкретизувати положення про поширення дії зазначеного Закону на гуртожитки, що були включені до статутних капіталів товариств у процесі приватизації та корпоратизації, після чого передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, а також встановити, що у разі відмови власника гуртожитку приймати рішення про передачу гуртожитку у власність територіальної громади таке рішення має приймати суд за позовом відповідного органу місцевого самоврядування (законопроект знаходиться на розгляді в профільному комітеті); про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо забезпечення житлових прав деяких категорій громадян) - реєстр. № 3719, поданий народним депутатом України Катеринчуком М.Д. Цим законопроектом пропонується уточнити сферу застосування зазначеного Закону та встановити, що житлові приміщення у гуртожитках державної форми власності, в яких проживають громадяни, які відповідно до частини третьої статті 1 зазначеного Закону мають право реалізувати конституційне право на житло, можуть бути приватизовані цими громадянами без передачі таких гуртожитків у власність територіальних громад (законопроект знаходиться на розгляді у профільному комітеті); про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо удосконалення окремих положень та підвищення громадського контролю за розподілом та утриманням житла у гуртожитках) - реєстр. № 4840, поданий народними депутатами України Трухановим Г.Л. і Пресманом О.С. Цим законопроектом пропонується уточнити сферу застосування зазначеного Закону та встановити, що виконавчий орган відповідної місцевої ради не має права відмовити громадським організаціям та народним депутатам України у включенні до складу наглядової ради представників таких громадських організацій та народного депутата України або його помічника-консультанта у разі надходження звернень від цих суб’єктів (законопроект знаходиться на розгляді у профільному комітеті); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (реєстр. № 4879), поданий народними депутатами України Зубком Г.Г. ,Дубілем В.О., Чугунніковим В.С., Васюником І.В., Сальдо В.В. Цим законопроектом пропонується внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" щодо: визначення законності підстав володіння житловими приміщеннями у гуртожитках - наявність рішення про надання жилого приміщення (жилої площі) та підстав визнання недійсним рішення про надання жилого приміщення замість (без) ордеру; уточнення сфери дії зазначеного Закону - він має поширюватися на громадян, які на законних підставах отримали у володіння жилі приміщення в гуртожитках і продовжують відкрито, безперервно володіти цими приміщеннями більше п’яти років та не реалізували своє право безоплатної приватизації державного житлового фонду у повному обсязі; встановлення, що громадяни, на яких поширюється дія зазначеного Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло шляхом застосування поняття "набувальна давність" чи в інший спосіб, передбачений Цивільним кодексом України; встановлення, що рішення місцевих рад щодо подальшого використання гуртожитків, які були прийняті у власність територіальних громад, мають прийматися за попереднім погодженням з мешканцями цих гуртожитків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; поширення сфери дії зазначеного Закону на гуртожитки, які були передані товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені іншим шляхом; встановлення, що гуртожитки, які були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі і тих, що у подальшому були передані такими товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені іншим шляхом, не підлягають передачі у власність територіальних громад, якщо вони використовуються для забезпечення житлом працівників цих товариств і на належному рівні утримуються цими товариствами та такі товариства не знаходяться у стані ліквідації (з уточненням, що якщо зазначені гуртожитки не передаються у власність територіальних громад, мешканці цих гуртожитків мають право отримати у власність жилі приміщення в гуртожитках у будь-який інший спосіб, передбачений Цивільним кодексом України); визначення розміру компенсації власникам гуртожитків, які були передані товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужено іншим шляхом (з урахуванням суми, за яку гуртожитки були придбані в осіб, які їх приватизували, та відшкодування вартості зробленого ними покращення відповідного майна); подовження дії мораторію на відчуження у будь-який спосіб гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб на дванадцять років з дня опублікування зазначеного Закону (законопроект за рекомендацією профільного комітету авторами відкликано 27 червня 2014 року). Учасники парламентських слухань схвалили проект Рекомендацій парламентських слухань та доручили профільному комітету внести до нього відповідні зміни та уточнення з урахуванням зауважень і пропозицій, що надійдуть до нього від всеукраїнських громадських організацій протягом місяця. За результатами парламентських слухань рекомендуємо: 1. Верховній Раді України: 1.1. Сприяти законодавчим ініціативам, спрямованим на вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: 1.2. Продовжити вдосконалення на законодавчому рівні регулювання відносин, пов’язаних з реалізацією житлових прав мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", не зменшуючи при цьому обсяг цих прав; 1.3. Забезпечити здійснення парламентського контролю за дотриманням органами виконавчої та судової влади і прокуратури та організаціями незалежно від форм власності законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. 1.4. За поданням Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики розглянути як одне з першочергових питання про підготовку на основі поданих законопроектів щодо внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" одного узгодженого законопроекту або нової редакції зазначеного Закону з одночасним внесенням змін до деяких інших законодавчих актів. 1.5. Доручити Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики розробити та подати до жовтня 2014 року на розгляд Верховної Ради України законопроект про продовження дії мораторію на відчуження гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", яким встановити, що мораторій діятиме до січня 2020 року. 2. Народним депутатам України: 2.1. Народним депутатам України - співавторам законопроекту № 4879 відкликати його, оскільки він не підтримується переважною більшістю учасників парламентських слухань (законопроект № 4879 його авторами відкликано 27 червня 2014 року та знято Верховною Радою України з розгляду). 2.2. Народним депутатам України - співавторам законопроектів № 2682, № 3719, № 4840, № 4879 та іншим народним депутатам України на виконання вимог переважної більшості учасників парламентських слухань замість зазначених законопроектів розробити один новий узгоджений законопроект, подати свої пропозиції робочій групі з вдосконалення законодавства про житлові права мешканців гуртожитків, створеній профільним комітетом. 2.3. Направити в порядку, встановленому чинним законодавством України, звернення до Конституційного Суду України з метою розгляду питання про конституційність (неконституційність) конкретних положень (статей, частин, пунктів) законів України, з посиланням на які відбулося включення гуртожитків колишніх державних і комунальних підприємств як частин цілісних майнових комплексів (разом з мешканцями) до статутних фондів (капіталів) організацій (товариств), створених у процесі масової приватизації та корпоратизації у 1990-х роках. 3. Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики: 3.1. Здійснювати депутатський контроль за дотриманням органами державної виконавчої та судової влади і прокуратури законодавства України про житлові права мешканців гуртожитків. 3.2. Після внесення Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України законопроектів, спрямованих на відновлення фінансування з Державного бюджету УкраїниЗагальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки та доповнення цієї програми положеннями про передачу у власність територіальних громад гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації, розглядати їх у найкоротший термін. 3.3. Призупинити розгляд усіх зареєстрованих у Верховній Раді України неузгоджених між собою законопроектів щодо гуртожитків і житлових прав мешканців гуртожитків на час до внесення на розгляд Верховної Ради України узгодженого законопроекту про внесення змін доЗакону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" з метою уточнення сфери застосування закону та удосконалення окремих положень щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад. 3.4. Продовжити діяльність робочої групи з вдосконалення законодавства про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. 3.4.1. Залучити в порядку, встановленому чинним законодавством, до діяльності цієї робочої групи народних депутатів України, провідних фахівців органів виконавчої влади, судової влади та прокуратури, органів місцевого самоврядування, а також повноважних представників - юристів від створених мешканцями гуртожитків всеукраїнських громадських і профспілкових організацій. 3.4.2. Направити в порядку, встановленому чинним законодавством, звернення до відповідних провідних навчальних і наукових закладів з метою отримання юридичних висновків щодо зареєстрованих у Верховній Раді України неузгоджених між собою законопроектів та законопроектних пропозицій щодо можливих шляхів вдосконалення на законодавчому рівні національного законодавства про житлові права мешканців гуртожитків. 3.4.3. Проаналізувати безпосередньо на засіданнях робочої групи пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, з урахуванням конструктивних положень зареєстрованих законопроектів і пропозицій учасників парламентських слухань, підготувати та внести на розгляд профільного комітету протягом 2014 року один узгоджений законопроект про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" з метою уточнення сфери застосування закону та удосконалення окремих положень про передачу гуртожитків у власність територіальних громад. 3.4.4. Надавати відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" роз’яснення за зверненнями мешканців гуртожитків, територіальних громад, власників гуртожитків і громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків, стосовно застосування положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та інших актів законодавства України з питань житлових прав мешканців гуртожитків. 3.4.5. З метою вдосконалення положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" доручити робочій групі розглянути питання про можливість і доцільність включення до зазначеного узгодженого законопроекту положень щодо: визначення понять "проживають у гуртожитках на законних підставах" і "законність підстав користування жилими приміщеннями у гуртожитках" - за наявності рішення про надання жилого приміщення (жилої площі) і спеціального ордера та укладення договору найму житла відповідно до статей 129 і 130 Житлового кодексу УРСР; права приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, після їх передачі у комунальну власність, яке мають лише громадяни України, які проживають у цих гуртожитках на законних підставах; визначення підстав проживання у гуртожитках "на законних підставах" та наслідків проживання у гуртожитку "без законних підстав"; визначення поняття "офіційно зареєстровані (постійно чи тимчасово) у гуртожитку" відповідно до зазначеного Закону та Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"; шляхів забезпечення житлових прав громадян, які на законних підставах проживають у гуртожитках і яким було надано право займати "ліжко-місце" (виходячи з того, що всі мешканці гуртожитків, яким було видано ордери на право зайняття у гуртожитках не жилого приміщення, а жилої площі, мають право проживати в окремих жилих приміщеннях у гуртожитках (кімнатах) з правом приватизації відповідно до зазначеного Закону); поширення сфери дії зазначеного Закону на гуртожитки, що були включені до статутних капіталів товариств у процесі приватизації, після чого продані чи перепродані (передані чи відчужені іншим шляхом) іншим юридичним особам; оформлення правовідносин з громадянами, які не мають власного житла і тривалий час (більше п’яти років) проживають у гуртожитках відповідно до договору найму житла, що мав укладатися на підставі спеціального ордера на жиле приміщення у гуртожитку відповідно доЖитлового кодексу УРСР, з правом приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитку, але яким ордери не було видано з незалежних від них причин; встановлення, що громадяни, на яких поширюється дія зазначеного Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло шляхом приватизації жилих приміщень у гуртожитках у розмірах, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду"; оформлення правовідносин з громадянами, які не мають власного житла і нетривалий час (менше п’яти років) проживають у гуртожитках відповідно до договору оренди житла, що мав укладатися без спеціального ордера на жиле приміщення у гуртожитку відповідно доЦивільного кодексу України, без права приватизації жилих і нежилих приміщень у гуртожитку, але з правом викупу відповідних приміщень у гуртожитку; встановлення, що гуртожитки, що були включені до статутних капіталів товариств у процесі приватизації, передаються у комунальну власність відповідно до зазначеного Законунезалежно від згоди їх останнього власника (а не за згодою усіх власників гуртожитків); обов’язкової (а не за згодою власників гуртожитків) та безоплатної (а не за попередню повну компенсацію вартості гуртожитків власникам гуртожитків) передачу всіх гуртожитків, що були включені в статутні капітали товариств у процесі приватизації, у комунальну власність для подальшої приватизації жилих і нежилих приміщень у цих гуртожитках мешканцями гуртожитків, які проживають в них на законних підставах; встановлення, що розмір компенсації власникам організацій (товариств), яким було передано (шляхом купівлі-продажу чи відчуження іншим шляхом) власниками організацій (товариств), до статутного капіталу яких були включені гуртожитки колишніх державних чи комунальних підприємств у процесі приватизації, не може перевищувати розміру коштів, за які гуртожитки були включені до статутних капіталів (фондів) їх первинних власників, але з відшкодуванням вартості фактично зробленого ними покращення гуртожитків як цілісних майнових комплексів; пропозицій щодо уточнення на законодавчому рівні здійснення "наказного провадження" у судових справах про стягнення з мешканців гуртожитків заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; уточнення, в яких випадках громадяни, які проживають у гуртожитках, володіють відповідними приміщеннями (жилими, нежилими, допоміжними, загального користування), в яких користуються чи розпоряджаються, а в яких використовують, та особливості цих правовідносин у гуртожитках, на які поширюється дія зазначеного Закону; визначення поняття "цілісний майновий комплекс гуртожитків" стосовно гуртожитків, на які поширюється дія зазначеного Закону (виходячи з того, що він має включати власне будівлю гуртожитку та відповідну земельну ділянку, мережі, його прибудинкову територію та розташовані на ній будівлі й споруди, необхідні для утримання та використання гуртожитку тощо); встановлення заборони вносити гуртожитки, на які поширюється дія зазначеного Закону, як цілісні майнові комплекси або їх частини у податкову заставу, а у разі виникнення питання про податкову заставу гуртожитку передавати гуртожиток безоплатно на баланс та у власність органу місцевого самоврядування; встановлення, що всі мешканці гуртожитків, на яких поширюється дія зазначеного Закону, у разі відсутності у них роботи (робочого місця) мають право виїхати на заробітки в іншу місцевість або в іншу країну на строк до одного року із збереженням права постійного проживання у гуртожитку та права приватизації жилих і нежилих приміщень відповідно до зазначеного Закону. У цьому разі перереєстрація постійного місця проживання таких осіб не є обов’язковою; можливості застосування положень статті 344 Цивільного кодексу України "Набувальна давність" до набуття права власності на майно (жилі та нежилі приміщення) у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації, які відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" підлягають передачі у комунальну власність з можливістю надання згоди на приватизацію таких приміщень мешканцями гуртожитків; підтвердження непоширення сфери дії зазначеного Закону на гуртожитки, на які він не поширюється, зокрема на гуртожитки державних навчальних закладів; уточнення непоширення сфери дії зазначеного Закону на гуртожитки, на які він не має поширюватися, зокрема на аспірантські та докторантські гуртожитки Національної академії наук України; необхідності встановлення жорсткої заборони вселення в гуртожитки, що підлягають передачі у власність територіальних громад відповідно до зазначеного Закону, нових мешканців до реалізації права на приватизацію жилих і нежилих приміщень у таких гуртожитках усіма громадянами, які в них мешкають на підставі укладених відповідно доЖитлового кодексу УРСР договорів найму житла на законних підставах більше п’яти років; визначення органів, які надаватимуть роз’яснення за зверненнями мешканців гуртожитків, територіальних громад, власників гуртожитків, громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків і громадянами, стосовно застосування положень Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та інших актів національного законодавства про житлові права мешканців гуртожитків. 3.5. Провести у квітні/травні 2015 року слухання в профільному комітеті, на яких проаналізувати результати виконання Рекомендацій парламентських слухань, надати відповідні рекомендації Верховній Раді України, Уряду України, вищим судам України, Генеральному прокурору України, органам місцевого самоврядування, власникам гуртожитків і поінформувати про це громадськість. 3.5.1. Надалі не рідше одного разу на рік проводити слухання в профільному комітеті, на яких заслуховувати інформацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських громадських організацій щодо стану виконання законів України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, вносити відповідні законодавчі ініціативи на розгляд Верховної Ради України та затверджувати відповідні обов’язкові для розгляду рекомендації. 4. Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації: 4.1. Створити постійну робочу групу з питань приватизації гуртожитків. 4.1.1. Доручити цій робочій групі якнайшвидше розглянути питання щодо: включення гуртожитків колишніх державних і комунальних підприємств до статутних фондів (капіталів) організацій (товариств), створених у процесі масової приватизації та корпоратизації; забезпечення реалізації житлових прав громадян України - мешканців гуртожитків, розташованих на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі. 4.1.2. Доручити цій робочій групі періодично розглядати питання щодо: приватизації мешканцями гуртожитків жилих і нежилих приміщень у гуртожитках відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; вдосконалення законодавства України про приватизацію в частині приватизації мешканцями гуртожитків жилих і нежилих приміщень у гуртожитках. 4.2. Розглянути рекомендації постійної робочої групи з питань приватизації гуртожитків і за їх результатами внести на розгляд Верховної Ради України відповідні законодавчі пропозиції. 5. Адміністрації Президента України: 5.1. Поінформувати Президента України про жахливі системні порушення житлових, майнових, виборчих та інших прав мешканців гуртожитків, особливо тих, які мешкають у гуртожитках, що разом із людьми були незаконно продані приватним власникам під час масової "прихватизації", та про невиконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та власниками гуртожитків Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 5.2. Підготувати та подати на розгляд Президенту України проект рішення про створення державної громадської ради з питань створення умов для реалізації мешканцями гуртожитків їхніх конституційних житлових, майнових, виборчих та інших прав із залученням до її складу народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників гуртожитків та всеукраїнських громадських і профспілкових організацій, створених мешканцями гуртожитків. 5.2.1. Просити, щоб зазначена державна рада першочергово розглянула питання щодо: правомірності включення гуртожитків, що були збудовані за радянських часів за загальнодержавні кошти, що перебували у володінні чи розпорядженні державних чи комунальних підприємств, до статутних капіталів (фондів) приватних і колективних товариств (організацій) у процесі масової приватизації (корпоратизації); негайного припинення порушень власниками гуртожитків незалежно від форми власності конституційних житлових, майнових, виборчих та інших прав мешканців гуртожитків, які проживають у гуртожитках на законних підставах. 6. Кабінету Міністрів України: 6.1. Забезпечити неухильне додержання вимог законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. 6.2. Восени 2014 року подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки щодо доповнення розділом про передачу у власність територіальних громад гуртожитків, що були включені до статутних капіталів товариств у процесі приватизації. Розглянути питання про продовження строку дії цієї програми до 2020 року. 6.3. Восени 2014 року подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" щодо відновлення фінансування у 2014 році Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки. 6.4. Щорічно під час підготовки проекту Закону України про Державний бюджет України на наступний рік враховувати необхідність виділення коштів з державного та місцевих бюджетів на повноцінне фінансування передачі з державної та приватної власності у власність територіальних громад гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", передбачених Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки. 6.5. Передбачати, починаючи з 2015 року, виділення коштів з Державного бюджету України на фінансування заходів, пов’язаних з передачею у комунальну власність гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", а саме: відновлення документації (зокрема, правовстановлюючої, балансоутримання, містобудівної, проектної, комунікаційної, земельної) на гуртожитки, що перебувають у державній власності; капітальний ремонт гуртожитків, передача гуртожитків, передача комунікацій і надання субвенцій місцевим бюджетам. 6.6. Забезпечити постійну взаємодію робочої групи з розв’язання проблем мешканців гуртожитків, створеної Кабінетом Міністрів України, з постійними комісіями із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, створеними органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Доручити цій робочій групі розглядати усі проблемні питання практичної реалізації Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у тому числі щодо передачі гуртожитків у комунальну власність, визначення єдиного органу, повноважного видавати ордери на проживання в гуртожитках, координації затвердження місцевих програм передачі гуртожитків у комунальну власність, виділення на зазначені цілі коштів з державного та місцевих бюджетів. 6.7. Протягом 2014 року затвердити нормативно-правові акти, передбачені Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", а саме: порядок утримання допоміжних приміщень у гуртожитках та їх прибудинкових територій (відповідно до частини третьої статті 6 зазначеного Закону); порядок відшкодування мешканцям, які проживають у гуртожитках на законних підставах, здійснених ними витрат на ремонт жилих і допоміжних приміщень у гуртожитках, у яких вони проживають (відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 3 зазначеного Закону). 6.8. Протягом 2014 року затвердити відповідно до статті 131 Житлового кодексу УРСР нове примірне положення про гуртожитки з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 6.9. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року № 822"Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для капітального ремонту гуртожитків, що передаються з державної власності у власність територіальних громад" щодо визначення джерела бюджетного фінансування робіт з виготовлення проектної документації на капітальний ремонт гуртожитків, що передаються з державної власності у власність територіальних громад відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 6.10. Привести свої акти у відповідність із Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 6.11. Протягом 2014 року розглянути питання про прийняття таких урядових нормативно-правових актів: про затвердження порядку укладення договору безстрокового найму жилого приміщення згідно з житловим законодавством України (відповідно до положень глави 4 Житлового кодексу Української РСР); про затвердження порядку укладення договору на певний строк найму (оренди) жилого приміщення згідно з цивільним законодавством України (відповідно до положень глави 59Цивільного кодексу України); про затвердження порядку відновлення документації (прав власності, балансоутримання, містобудівної, проектної, комунікаційної, земельної) на гуртожитки, що підлягають передачі у комунальну власність відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; про затвердження порядку визначення меж земельних ділянок, на яких розташовані гуртожитки, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", та їх прибудинкових територій із визначенням джерел фінансування робіт з визначення меж таких земельних ділянок. 6.12. Доручити Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та іншим центральним органам виконавчої влади до кінця 2014 року затвердити нормативно-правові акти, передбачені Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" і рішеннями Кабінету Міністрів України, та привести свої акти у відповідність із зазначеним Законом. 6.13. З метою забезпечення одержання достовірних даних переглянути форми державної статистичної звітності щодо загальної кількості гуртожитків на території України, їх класифікації та приналежності (за усіма формами власності), а також загальної кількості мешканців гуртожитків і кількості мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (за формами власності та в розрізі регіонів). 6.14. Починаючи з III кварталу 2014 року щоквартально подавати профільному комітету та розміщувати на веб-сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України аналітичну довідку про стан виконання законодавства України про житлові права мешканців гуртожитків (зокрема щодо приватизації мешканцями гуртожитків жилих і нежилих приміщень у гуртожитках відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"). 6.15. Забезпечити вжиття центральними органами виконавчої влади, на балансі яких перебувають гуртожитки, заходів з прискорення передачі гуртожитків, на які поширюється діяЗакону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у власність територіальних громад відповідно до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки. 6.16. Доручити відповідним органам виконавчої влади з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування: розробити і затвердити нові форми державної статистичної звітності стосовно гуртожитків і мешканців гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; здійснити перевірку дотримання чинного законодавства щодо реєстрації місця проживання (перебування) в гуртожитках, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; здійснити перевірку дотримання чинного законодавства щодо правомірності використання нежилих і допоміжних приміщень у гуртожитках державної форми власності, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; вирішити до кінця 2014 року питання видачі ордерів тим мешканцям гуртожитків, на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", які проживають у гуртожитках державної форми власності на законних підставах, але яким ордери не було видано з незалежних від них причин; вирішити до кінця 2014 року питання укладення договорів безстрокового найму жилих приміщень у гуртожитках згідно з житловим законодавством України з громадянами, які проживають у гуртожитках і на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; вирішити до кінця 2014 року питання укладення договорів оренди жилих приміщень у гуртожитках згідно з цивільним законодавством України з громадянами, які проживають в гуртожитках, але на яких дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" не поширюється; перевірити дотримання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо правомірності та обґрунтованості рішень про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги для наймачів і орендарів жилих і нежилих приміщень у гуртожитках. 6.17. Надавати роз’яснення за зверненнями мешканців гуртожитків, територіальних громад, власників гуртожитків, громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків і громадянами, з питань практичної реалізації Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та прийнятих відповідно до нього підзаконних нормативно-правових актів. 7. Фонду державного майна України: 7.1. Створити постійну комісію з питань приватизації гуртожитків із залученням до її роботи відповідних фахівців та представників всеукраїнських громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків. 7.2. Здійснити перевірки правомірності передачі (включення) гуртожитків до статутних фондів організацій, створених у процесі корпоратизації державних підприємств. За матеріалами таких перевірок, у разі виявлення фактів зловживань та інших правопорушень, вживати заходів з повернення у державну власність гуртожитків, що були вилучені з державної власності з порушенням законодавства України, та направляти в установленому порядку матеріали Генеральному прокурору України та підвідомчим йому прокурорам. 7.3. До кінця 2014 року надати Кабінету Міністрів України та профільному комітету інформацію (із зазначенням адреси, місця знаходження та назви власника) про перелік та кількість гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", що: перебувають у власності, володінні, користуванні чи підпорядкуванні органів і організацій державної форми власності, які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації; перебувають у власності, володінні, користуванні чи підпорядкуванні органів і організацій приватної форми власності, що були передані до статутних фондів організацій, створених у процесі корпоратизації державних підприємств. 7.4. Надати Кабінету Міністрів України та Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації офіційну інформацію щодо балансоутримувачів гуртожитків і гуртожитки до початку процесу масової приватизації та корпоратизації (до 1 січня 1992 року). 8. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Київській і Севастопольській міським, обласним, районним державним адміністраціям: 8.1. Сприяти органам місцевого самоврядування у виконанні заходів, спрямованих на реалізацію законодавства України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. 8.2. Щорічно під час підготовки пропозицій до проекту Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для виконання органами місцевого самоврядування Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та фінансування Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки. 8.3. Створити постійні комісії з питань забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків і залучити до їх роботи незалежних фахівців з відповідним рівнем освіти та кваліфікації та представників всеукраїнських громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків. 9. Органам місцевого самоврядування: 9.1. Активізувати роботу з безумовного виконання положень законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. 9.2. Якщо ще не створено, до кінця 2014 року створити: комісії з проведення інвентаризації гуртожитків, розташованих на відповідній території (незалежно від форми власності та підпорядкування); постійні комісії із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків і вжити заходів щодо їх функціонування. 9.3. Забезпечити роботу постійних комісій із забезпечення вирішення житлових проблем мешканців гуртожитків. 9.4. Розробити місцеві програми щодо: передачі гуртожитків у власність територіальних громад; проведення робіт з ремонту будівель гуртожитків, заміни та реконструкції інженерних мереж; фінансування, утримання та використання гуртожитків та їх прибудинкових територій за рахунок коштів місцевого бюджету та інших не заборонених законом коштів. До кінця 2014 року затвердити ці місцеві програми на сесіях місцевих рад. Починаючи з 2015 року передбачати у місцевих бюджетах кошти для виконання таких місцевих програм в необхідних обсягах. 9.5. До кінця 2014 року провести адресну (спискову) та до кінця 2015 року - повну (з технічними характеристиками) інвентаризацію всіх гуртожитків (незалежно від форм власності), розташованих на відповідній території. 9.6. З метою прискорення передачі гуртожитків, на які поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у власність територіальних громад до кінця 2014 року на сесіях місцевих рад прийняти рішення щодо: створення наглядових рад і постійних комісій із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та забезпечення щомісячного проведення їх засідань із широким залученням громадськості; розроблення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт чи реконструкцію гуртожитків державної та приватної форми власності, що відповідно до зазначеного Закону підлягають передачі у власність територіальних громад; розроблення за погодженням з власниками гуртожитків і громадських організацій програми (плану) розгляду питань та прийняття рішень про передачу гуртожитків у комунальну власність відповідно до зазначеного Закону та про надання дозволу на приватизацію приміщень у гуртожитках мешканцям гуртожитків, на яких поширюється дія зазначеного Закону; прискорення процесу прийняття гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; подання судових позовів до тих власників гуртожитків, хто порушує Конституцію та закони України і відмовляється або саботує передачу в комунальну власність гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 9.7. До грудня 2014 року розглянути на сесіях місцевих рад питання про земельні ділянки, на яких розташовані гуртожитки, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", та їх прибудинкові території, прийняти рішення про визначення їх меж для кожного гуртожитку, розташованого на відповідній території, згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. 9.8. Після внесення змін до Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 - 2015 роки розробити та затвердити графіки проведення переговорів з власниками гуртожитків, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації, щодоумов передачі гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у комунальну власність та визначення розміру компенсації для кожного власника гуртожитку щодо конкретних гуртожитків. 9.9. Вжити заходів щодо: щорічного забезпечення необхідного фінансування (50 відсотків) для реалізації місцевих програм щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків за рахунок коштів місцевого бюджету та інших не заборонених законом коштів; видачі ордерів до кінця 2014 року тим мешканцям гуртожитків, стосовно яких у встановленому законодавством України порядку було прийнято рішення про надання їм жилої площі у гуртожитку комунальної форми власності, але яким ордери не було видано з незалежних від них причин; щоквартального подання Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України інформації про стан реалізації Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" щодо кількості гуртожитків, прийнятих у комунальну власність, та стану приватизації жилих і нежилих приміщень мешканцями гуртожитків, на яких поширюється дія зазначеного Закону. 10. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини: 10.1. Здійснювати парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод громадян України, які не мають власного житла і вимушені тривалий час проживати у гуртожитках різних форм власності. 10.2. Вживати дієвих заходів відповідно до Конституції та законів України з метою недопущення незаконного виселення мешканців гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 10.3. У щорічній доповіді про права людини в Україні передбачати відповідний блок щодо стану дотримання житлових та інших прав мешканців гуртожитків, на які поширюється діяЗакону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 11. Генеральній прокуратурі України: 11.1. За матеріалами перевірок, проведених Фондом державного майна України, за якими встановлено факти зловживань та інших правопорушень, вжити заходів щодо повернення у державну власність гуртожитків, що були приватизовані, відчужені або вибули з державної власності з порушенням законодавства України. 11.2. Здійснювати прокурорський нагляд за додержанням законів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. 11.3. Забезпечувати представництво інтересів громадян, які на законних підставах мешкають у гуртожитках, або держави в суді у випадках, передбачених законом. 12. Верховному Суду України: 12.1. Вивчити судову практику у справах про включення гуртожитків державних і комунальних підприємств до статутних капіталів (фондів) організацій (акціонерних і колективних товариств), створених у процесі приватизації чи корпоратизації, та внести відповідні пропозиції Верховній Раді України. 12.2. Розглянути питання про відповідність положень постанови Верховного Суду України від 8 листопада 2010 року № 3/039-08/5 нормам Конституції та законів України. 12.3. Підготувати пропозиції щодо уточнення повноважень Верховного Суду України як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції та в установленому порядку подати їх на розгляд Верховної Ради України. 13. Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: 13.1. Узагальнити судову практику застосування законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (зокрема законів України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" і "Про приватизацію державного житлового фонду") та довести її до відома відповідних судів і суддів. 14. Вищому господарському суду України: 14.1. Вивчити та узагальнити судову практику застосування господарськими судами законодавства України у вирішенні спорів, пов’язаних із приватизацією гуртожитків, зокрема щодо включення гуртожитків як частин майнових комплексів підприємств до статутних капіталів (фондів) організацій (товариств) під час приватизації (корпоратизації) та надати відповідні рекомендаційні роз’яснення господарським судам і відповідним суддям. 15. Вищому адміністративному суду України: 15.1. Вивчити та узагальнити судову практику застосування адміністративними судами законодавства України про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (у справах про включення гуртожитків як частин майнових комплексів підприємств, що підлягали приватизації чи корпоратизації, до статутних фондів чи капіталів організацій та товариств; примусову передачу гуртожитків у власність територіальних громад за поданням органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; скасування та відновлення реєстрації за місцем проживання в гуртожитках, на яких поширюється дія зазначеного Закону) та довести її до відома адміністративних судів і відповідних суддів. 15.2. До жовтня 2014 року надати Верховній Раді України інформацію щодо реалізації Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" від 14 вересня 2012 року № 11. 16. Власникам гуртожитків: 16.1. Рекомендувати безоплатно передати у комунальну власність усі гуртожитки, що були включені до статутних капіталів (фондів) організацій (товариств), створених у процесі масової приватизації (корпоратизації), на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 16.2. До кінця 2014 року укласти договори з усіма мешканцями гуртожитків відповідно до житлового законодавства України. 16.3. Вирішити питання щодо видачі ордерів тим мешканцям гуртожитків, стосовно яких в установленому законодавством України порядку було прийнято рішення про надання їм жилої площі у гуртожитку, але яким ордери не було видано з незалежних від них причин. 16.4. Розглядати звернення мешканців гуртожитків та громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків, щодо реалізації положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" відповідно до порядку та в строки, визначені чинним законодавством. 17. Громадським організаціям, створеним мешканцями гуртожитків: 17.1. Консолідувати свої зусилля у справі захисту житлових прав громадян України та сприяти забезпеченню реалізації житлових прав мешканців гуртожитків відповідно доКонституції та законів України. 17.2. Сприяти створенню відповідно до чинного законодавства України об’єднань співвласників жилих і нежилих приміщень мешканцями гуртожитків, на яких поширюється діяЗакону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", після передачі гуртожитків у комунальну власність та надання рішеннями місцевих рад дозволу на приватизацію приміщень відповідно до цього Закону.  
  автор  admin   створено 18 вересня 2014 13:34   переглядів (2163)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 08.07.2011 №3681-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель"

                      З А К О Н   У К Р А Ї Н И

      Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
                  з питань державних закупівель
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

     1. У  Кодексі  України  про  адміністративні   правопорушення
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N51, ст.1122):

     1) частину третю статті 38 доповнити реченням такого  змісту:
"Адміністративне    стягнення    за    вчинення    правопорушення,
передбаченого статтею 164-14 цього Кодексу,  може  бути  накладено
протягом трьох місяців з дня виявлення,  але не пізніше двох років
з дня його вчинення";

     2) у статті 164-14:

     в абзаці  другому  частини  першої  слова  "від  трьохсот  до
семисот неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян"  замінити
словами "від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян";

     в абзаці  другому частини другої слова "від семисот до тисячі
неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян"  замінити  словами
"від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян".

     2. У Законі України  "Про  здійснення  державних  закупівель"
(Відомості   Верховної    Ради    України,     2010 р.,  N 33, ст.
471,  N 35-36,  ст.  491,  N 46,  ст.  548); із змінами, внесеними
законами    України    від    23 грудня   2010   року   N 2856-VI,
від    11    січня    2011   року  N 2900-VI,  від 3  лютого  2011
року N  2995-VI,  від 17 березня 2011 року N 3156-VI):

     1) у статті 1:

     у частині першій:

     у пункті 1:

     перше речення після слів "акцепт пропозиції конкурсних торгів
або   цінової   пропозиції"   доповнити  словами  "(пропозиції  за
результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника)",
а  після  слів  "за  результатами  оцінки"  доповнити словами "(за
результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника)";

     друге речення  після  слів  "цінова   пропозиція"   доповнити
словами   "пропозиція   за   результатами  застосування  процедури
закупівлі в одного учасника";

     у пункті 2 слова "на засадах координації" замінити словами "в
інтересах замовників за рамковими угодами";

     у пункті   4   слова  "кошти  підприємств  та  їх  об'єднань"
виключити;

     пункт 6 викласти в такій редакції:

     "6) документація  конкурсних  торгів   -   документація,   що
розробляється  та  затверджується  замовником,  оприлюднюється для
вільного  доступу  та  безоплатно  подається  замовником  під  час
проведення  торгів  (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам.
Документація конкурсних торгів не  є  об'єктом  авторського  права
та/або суміжних прав";

     пункт 9 виключити;

     у пункті 14 слова "та інші" виключити;

     пункт 15 викласти в такій редакції:

     "15) моніторинг  закупівель  -  систематичне спостереження за
станом здійснення замовниками державних закупівель,  у тому  числі
аналіз ефективності здійснення цих закупівель";

     у пункті 20 слово "прийнято" замінити словом "акцептовано";

     пункт 23 викласти в такій редакції:

     "23) послуги  -  будь-який  предмет закупівлі (крім товарів і
робіт),  включаючи  транспортні  послуги,   освоєння   технологій,
наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські
розробки,  медичне  та  побутове  обслуговування,   лізинг,   найм
(оренду),  а  також фінансові та консультаційні послуги,  поточний
ремонт";

     доповнити пунктом 26-1 такого змісту:

     "26-1) рамкова угода - правочин,  який укладається  одним  чи
кількома  замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в
порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками
процедури  закупівлі  з  метою  визначення основних умов закупівлі
окремих товарів і послуг для укладення відповідних  договорів  про
закупівлю протягом строку дії рамкової угоди";

     у пункті   33  слова  "пропозицію  на  переговорах"  замінити
словами "взяла участь у переговорах";

     частину другу виключити;

     2) у статті 2:

     частину першу доповнити абзацами такого змісту:

     "Цей Закон застосовується до підприємств, визначених у пункті
21 частини першої статті 1 цього Закону,  у разі якщо підприємства
відповідають хоча б одній з таких ознак:

     1) підприємство користується податковою пільгою, передбаченою
податковим, митним законодавством України, - протягом користування
такою пільгою;

     2) підприємство відповідно до закону звільнено від  обов'язку
сплачувати  заборгованість  перед бюджетами,  за єдиним внеском на
загальнообов'язкове    державне    соціальне    страхування,    за
зобов'язаннями   перед  фондами  загальнообов'язкового  державного
соціального страхування -  протягом  календарного  року  від  дати
такого звільнення;

     3) отримує  пряму  або  опосередковану бюджетну підтримку,  в
тому числі у вигляді компенсації частини витрат або  відшкодування
відсотків  за  кредитами,  -  протягом  календарного року від дати
одержання бюджетної підтримки";

     абзаци другий і третій частини другої виключити;

     у частині третій:

     в абзаці другому слова "банкнот  і  монет"  замінити  словами
"банкнот, монет і державних нагород України";

     абзаци восьмий - одинадцятий виключити;

     доповнити абзацами такого змісту:

     "товари і послуги, пов'язані з операціями Національного банку
України із забезпечення управління золотовалютними  резервами,  їх
розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів,
здійснення валютних інтервенцій  шляхом  купівлі-продажу  валютних
цінностей на валютних ринках;

     платні послуги  у  розмірі,  визначеному нормативно-правовими
актами,  що надаються органами державної влади, органами місцевого
самоврядування або іншими особами, уповноваженими такими органами,
та обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством;

     послуги з оренди  нежитлових  приміщень,  які  знаходяться  у
державній  та  комунальній  власності,  для  розміщення  бюджетних
установ;

     юридичні послуги,  пов'язані із захистом  прав  та  інтересів
України  під  час  врегулювання  спорів,  розгляду  у  закордонних
юрисдикційних органах  справ  за  участю  іноземного  суб'єкта  та
України;

     об'єкти державного цінового регулювання і послуги,  закупівля
яких здійснюється Аграрним фондом  відповідно  до  Закону  України
"Про державну    підтримку    сільського   господарства  України";

     товари, закупівля  яких  здійснюється  Державним   агентством
резерву  України та його підприємствами шляхом укладення договорів
купівлі-продажу,  ф'ючерсних,  форвардних контрактів  виключно  на
біржовому   ринку  (товарних,  фондових  біржах)  в  установленому
законодавством порядку згідно з номенклатурою,  яка затверджується
Кабінетом Міністрів України;

     товари, що реалізуються відповідно  до  Закону  України  "Про
державний    матеріальний    резерв",    закупівля    яких
здійснюється  розпорядниками   бюджетних   коштів.   Умови   такої
реалізації визначаються Кабінетом Міністрів України;

     послуги з  авіаперевезень  осіб,   щодо   яких   здійснюється
державна охорона відповідно до статті 5 та частини першої статті 6
Закону України  "Про  державну  охорону  органів  державної  влади
України та посадових осіб";

     частину четверту викласти в такій редакції:

     "4. Окремими  законами  визначаються  особливості  здійснення
закупівлі:

     1) юридичними особами,  які провадять  діяльність  у  сферах,
визначених статтею  5  Закону  України  "Про  природні монополії";

     2) таких товарів, робіт і послуг:

     неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

     нафта або нафтопродукти сирі;

     електрична енергія,  послуги з  її  постачання,  передачі  та
розподілу;

     централізоване постачання теплової енергії;

     природний і  нафтовий  газ та послуги з його транспортування,
розподілу і постачання;

     послуги поштового  зв'язку,  поштові   марки   та   марковані
конверти;

     телекомунікаційні послуги,   у   тому  числі  з  ретрансляції
радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного  зв'язку  та
послуг Інтернет-провайдерів);

     послуги міжнародних   фінансових  організацій,  пов'язані  із
залученням їх кредитів (позик);

     послуги з підготовки фахівців, наукових, науково-педагогічних
та  робітничих  кадрів,  підвищення кваліфікації та перепідготовки
кадрів (післядипломна освіта) за державним замовленням;

     товари, роботи і  послуги,  закупівля  яких  здійснюється  за
кошти,  розпорядником  яких є спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади із забезпечення підготовки і  реалізації  в
Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань та заходів
з підготовки і проведення в Україні фінальної  частини  чемпіонату
Європи  2012  року з футболу та інших міжнародних спортивних подій
(у рамках виконання  Державної  цільової  програми  підготовки  та
проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року
з футболу);

     освітні послуги, що надаються закордонними вищими навчальними
закладами та науковими установами: студентам, аспірантам, науковим
і науково-педагогічним працівникам за межами України;

     послуги з централізованого водопостачання та водовідведення";

     3) у частині другій статті 6:

     слова "укладених у встановленому порядку" виключити;

     доповнити абзацом другим такого змісту:

     "Закупівля товарів,   робіт   і   послуг   на    умовах    їх
співфінансування  у  рамках проектів,  які реалізуються за рахунок
кредитів,  позик,  зазначених  в  абзаці  першому  цієї   частини,
здійснюється  згідно  з  правилами  і  процедурами,  встановленими
відповідними організаціями, а у разі невстановлення таких правил і
процедур - відповідно до цього Закону";

     4) у статті 7:

     частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

     "Органи, які  уповноважені  на  здійснення  контролю  у сфері
закупівель,  не  мають  права  втручатися  у  проведення  процедур
закупівель";

     у частині   другій  слова  "Міністерство  економіки  України"
замінити словами "Міністерство економічного  розвитку  і  торгівлі
України";

     в абзаці  другому  частини  четвертої  слова  "відомостей про
рішення Уповноваженого органу про погодження  процедури  закупівлі
(у  разі  застосування  процедури  закупівлі  в  одного учасника)"
замінити словами "(цінової пропозиції,  пропозиції за результатами
застосування  процедури  закупівлі в одного учасника),  відомостей
про рамкову угоду,  за якою укладено договір про закупівлю (у разі
проведення закупівлі за рамковими угодами)";

     5) у статті 8:

     у частині першій:

     пункт 8 виключити;

     абзац шостий пункту 19 викласти в такій редакції:

     "порядку здійснення моніторингу закупівель";

     у частині другій:

     у пункті 3:

     слова "від  підприємств"  замінити  словами  "від замовників,
учасників,  підприємств" та доповнити словами "у  тому  числі  для
здійснення моніторингу державних закупівель";

     доповнити реченням такого змісту: "Особи та органи, зазначені
у цьому пункті,  впродовж п'яти днів з дати отримання відповідного
запиту  зобов'язані  надати  Уповноваженому  органу  інформацію та
завірені належним чином копії документів";

     доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

     "3-1) проводити моніторинг закупівель";

     доповнити пунктом 5 такого змісту:

     "5)  у  разі  виявлення  порушень  законодавства   з   питань
державних  закупівель  при   здійсненні   моніторингу   закупівель
надавати  рекомендації  щодо   усунення   та   недопущення   таких
порушень";

     у частині третій:

     абзац п'ятий викласти в такій редакції:

     "Рішення органу  оскарження оформляються у письмовій формі та
надсилаються не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття
Уповноваженому органу,  суб'єкту оскарження,  замовнику, Державній
казначейській службі України  та  редакції  державного  офіційного
друкованого видання з питань державних закупівель";

     6) у статті 10:

     у частині першій:

     абзаци четвертий,   десятий,   одинадцятий   і   п'ятнадцятий
виключити;

     абзац дев'ятий  після  слів  "цінової  пропозиції"  доповнити
словами   "(пропозиції   за  результатами  застосування  процедури
закупівлі в одного учасника)";

     в абзаці першому частини другої слова "відомості щодо рішення
Уповноваженого  органу  про  погодження  або  відмову в погодженні
застосування процедури закупівлі (у  разі  застосування  процедури
закупівлі  в  одного  учасника)"  замінити  словами "пропозиції за
результатами застосування процедури закупівлі в  одного  учасника,
відомості   про  рамкову  угоду,  за  якою  укладено  договір  про
закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами)";

     в абзаці   першому   частини   четвертої   слово   "предмета"
виключити;

     7) у статті 11:

     у частині другій:

     абзац третій викласти в такій редакції:

     "Голова та  секретар  комітету  з  конкурсних  торгів повинні
пройти навчання з питань  організації  та  здійснення  закупівель.
Таке навчання можуть пройти також інші члени комітету з конкурсних
торгів.  Порядок зазначеного навчання встановлюється Уповноваженим
органом";

     абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:

     "планує проведення процедур закупівель";

     8) статтю 13 викласти в такій редакції:

     "Стаття 13. Закупівля за рамковими угодами

     1. Закупівля  за  рамковими  угодами  здійснюється у порядку,
передбаченому   для   проведення   процедури   відкритих   торгів,
двоступеневих  торгів,  попередньої  кваліфікації,  з  урахуванням
вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог
розділу IX цього Закону.

     2. Особливості  укладення  рамкових  угод,  перелік товарів і
послуг,  які   можуть   закуповуватися   за   рамковими   угодами,
визначаються Уповноваженим органом. Особливості виконання рамкових
угод,  порядок  визначення  генеральних  замовників  та  взаємодії
замовників   з   генеральним   замовником   за  рамковими  угодами
визначаються Кабінетом Міністрів України.

     3. В оголошенні про проведення закупівлі за  рамковою  угодою
обов'язково зазначаються:

     строк, на  який  укладається  угода,  що не може перевищувати
чотирьох років;

     кількість учасників, з якими буде укладено угоду;

     найменування і місцезнаходження  замовника  (замовників),  що
здійснюватимуть закупівлю за угодою.

     4. Рамкова  угода укладається з кількома учасниками за умови,
що участь у ній бере не менше трьох учасників.

     У разі  надходження  пропозицій  у  кількості,   меншій   ніж
заявлена кількість учасників,  або відхилення отриманих пропозицій
на підставах,  встановлених  цим  Законом,  замовник  (генеральний
замовник)  має  право  укласти  рамкову  угоду  з тими учасниками,
пропозиції яких не відхилені.

     5. Замовник  має  право   укласти   договір   про   закупівлю
відповідних   товарів   і   послуг  виключно  з  тими  учасниками,
пропозиції яких акцептовані  за  результатами  укладення  рамкової
угоди.

     6. Рамкові угоди виконуються з дотриманням таких вимог:

     1) у разі укладення рамкової угоди з одним учасником:

     якщо всі  істотні  умови  договору  про закупівлю визначені в
рамковій угоді,  такий договір вважається укладеним після  подання
замовником   учаснику   пропозиції  виконати  зазначені  умови  та
отримання письмової згоди учасника;

     якщо не всі істотні умови договору про закупівлю визначені  в
рамковій   угоді,   такий   договір  укладається  за  результатами
організованих замовником переговорів з учасником;

     2) у разі укладення рамкової угоди з кількома учасниками:

     якщо всі умови договору про закупівлю  визначені  в  рамковій
угоді,  замовник  має  право  укласти  такий договір з дотриманням
зазначених у рамковій угоді умов відбору без проведення  процедури
конкурсних  торгів  серед  учасників,  з якими укладено відповідну
рамкову угоду;

     якщо не всі істотні умови договору про закупівлю визначені  в
рамковій угоді,  такий договір укладається замовником з переможцем
процедури конкурентного відбору, який проводиться замовником серед
учасників, з якими укладено відповідну рамкову угоду.

     З метою  визначення  переможця конкурентного відбору замовник
(генеральний   замовник)   надсилає   письмове   запрошення   всім
учасникам,  з  якими  укладено  рамкову  угоду,  подати пропозиції
конкурсних торгів щодо укладення договору про закупівлю.  Замовник
(генеральний  замовник)  повинен  встановити строк,  достатній для
підготовки  учасниками   пропозицій,   та   забезпечити   протягом
зазначеного строку конфіденційність поданих пропозицій.

     Оцінка пропозицій  та  визначення  переможця  проводяться  за
критеріями,  встановленими  в  рамковій   угоді,   з   урахуванням
специфічних   вимог   до  предмета  закупівлі,  встановлення  яких
допускається згідно з угодою.  Такі специфічні вимоги зазначаються
у запрошенні учасникам подати пропозиції.  Запрошення учасникам та
їх пропозиції не можуть передбачати істотну зміну  умов  договорів
закупівлі   та   характеристик  відповідного  предмета  закупівлі,
визначених рамковою угодою.

     7. Генеральний   замовник   інформує   всіх   заінтересованих
замовників   про   результати   застосування  процедури  укладення
рамкової угоди протягом п'яти днів після її завершення.

     Один замовник може бути стороною однієї або кількох  рамкових
угод.  Замовник  має  право відмовитися від укладення договору про
закупівлю за рамковою угодою,  проінформувавши про це генерального
замовника та Уповноважений орган.

     8. Генеральний  замовник  протягом  п'яти  робочих днів після
отримання  повідомлення  замовника  про  укладення  договору   про
закупівлю за рамковою угодою повідомляє про це Уповноважений орган
із  зазначенням  предмета  закупівлі,  відповідних  замовників  та
учасників, між якими укладено договори про закупівлю";

     9) частину другу статті 15 виключити;

     10) у частині четвертій статті 18:

     абзац шістнадцятий  доповнити словами "крім дій,  спрямованих
на усунення порушень, зазначених у скарзі";

     абзац двадцятий після слів "дискримінаційні умови"  доповнити
словами "(у тому числі ті,  що зазначені у технічній специфікації,
яка є складовою частиною документації з конкурсних торгів)";

     в останньому  абзаці  слово  "Примірник"   замінити   словами
"Засвідчені в установленому порядку копії";

     11) у частині першій статті 19:

     в абзаці  четвертому  слова  "ціна договору" замінити словами
"сума, визначена у договорі";

     абзац п'ятий викласти в такій редакції:

     "дата оприлюднення та  номер  оголошення  з  відомостями  про
рамкову  угоду,  за  якою  укладено  договір про закупівлю (у разі
проведення  закупівлі  за  рамковими  угодами),  опублікованого  у
державному  офіційному  друкованому  виданні  з  питань  державних
закупівель та розміщеного  на  веб-порталі  Уповноваженого  органу
відповідно до статті 10 цього Закону";

     абзац шостий   після   слів  "цінової  пропозиції"  доповнити
словами  "(пропозиції  за  результатами   застосування   процедури
закупівлі в одного учасника)";

     12) абзац  третій  частини  першої статті 22 викласти в такій
редакції:

     "Документація конкурсних торгів  безоплатно  розміщується  на
веб-порталі  Уповноваженого  органу  для загального доступу і може
бути безоплатно отримана кожною фізичною/юридичною особою";

     13) частину другу статті 29 викласти в такій редакції:

     "2. Учасник,  пропозиція конкурсних торгів  якого  відхилена,
повідомляється   про  це  із  зазначенням  аргументованих  підстав
протягом трьох робочих  днів  з  дати  прийняття  такого  рішення.
Інформація  про відхилення пропозиції оприлюднюється відповідно до
статті 10 цього Закону";

     14) абзац шостий частини першої статті 30  доповнити  словами
"а  у  разі  здійснення  закупівлі за рамковими угодами з кількома
учасниками - менше трьох пропозицій";

     15) у частині другій статті 32:

     абзац восьмий  після  слів  "цінової  пропозиції"   доповнити
словами   "пропозиції   за   результатами  застосування  процедури
закупівлі в одного учасника";

     абзац дев'ятий викласти в такій редакції:

     "дата оприлюднення та  номер  оголошення  з  відомостями  про
рамкову  угоду,  за  якою  укладено  договір про закупівлю (у разі
проведення  закупівлі  за  рамковою  угодою),   опублікованого   у
державному  офіційному  друкованому  виданні  з  питань  державних
закупівель та  розміщених  на  веб-порталі  Уповноваженого  органу
відповідно до статті 10 цього Закону";

     в абзаці  дванадцятому слова "ціна договору" замінити словами
"сума, визначена у договорі";

     16) у статті 39:

     у частині першій:

     в абзаці першому слова "з ним переговорів"  замінити  словами
"переговорів з одним або кількома учасниками" та доповнити словами
"та акцепту пропозиції  переможця  процедури  закупівлі  в  одного
учасника";

     абзац дев'ятий   після   слова  "учасника"  доповнити  словом
"(учасників)";

     абзаци шістнадцятий - двадцятий виключити;

     у частині другій:

     пункт 3 викласти в такій редакції:

     "3) нагальної потреби у  здійсненні  закупівлі  у  зв'язку  з
виникненням  особливих  економічних  чи  соціальних обставин,  які
унеможливлюють  дотримання  замовниками  строків  для   проведення
процедур   конкурсних   торгів,   зокрема  пов'язаних  з  негайною
ліквідацією  наслідків  надзвичайних  ситуацій   техногенного   та
природного  характеру,  а  також  наданням у встановленому порядку
Україною гуманітарної допомоги іншим державам";

     доповнити пунктами 5-7 такого змісту:

     "5) потреби  здійснити  додаткову  закупівлю  у  того  самого
постачальника з метою уніфікації,  стандартизації або забезпечення
сумісності  з  наявними  товарами,  технологіями,   роботами   або
послугами,   якщо  заміна  попереднього  постачальника  (виконавця
робіт,  надавача  послуг)  може  призвести  до  несумісності   або
виникнення    проблем    технічного    характеру,   пов'язаних   з
експлуатацією та обслуговуванням;

     6) закупівлі товарів на товарних біржах;

     7)  закупівлі  товарів  у   разі   припинення   господарської
діяльності,  зокрема  внаслідок  банкрутства,  за  домовленістю  з
кредиторами";

     у частині третій:

     доповнити новим абзацом першим такого змісту:

     "3. Загальний  строк  для  визначення   переможця   процедури
закупівлі  в  одного учасника не повинен перевищувати п'яти днів з
дня опублікування у державному офіційному  друкованому  виданні  з
питань  державних закупівель інформації про застосування процедури
закупівлі в  одного  учасника.  Замовник  акцептує  пропозицію  за
результатами  застосування процедури закупівлі в одного учасника в
день визначення  переможця.  Повідомлення  про  акцепт  пропозиції
обов'язково   безоплатно   публікується  в  державному  офіційному
друкованому виданні з питань державних закупівель".

     У зв'язку з цим абзаци перший  і  другий  вважати  відповідно
абзацами другим і третім;

     в абзаці другому слова "відомостей про рішення Уповноваженого
органу про  погодження  процедури  закупівлі  в  одного  учасника"
замінити   словами   "повідомлення   про   акцепт   пропозиції  за
результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника";

     17) частину п'яту статті 40 замінити двома  частинами  такого
змісту:

     "5. Умови  договору про закупівлю не повинні відрізнятися від
змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому
числі  ціни  за  одиницю  товару)  переможця  процедури закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть  змінюватися  після
його  підписання  до  виконання  зобов'язань  сторонами  у повному
обсязі, крім випадків:

     1) зменшення  обсягів  закупівлі,   зокрема   з   урахуванням
фактичного обсягу видатків замовника;

     2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у
разі коливання ціни такого товару на ринку за умови,  що зазначена
зміна  не призведе до збільшення суми,  визначеної в договорі,  та
відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення;

     3) покращення якості предмета закупівлі  за  умови,  що  таке
покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

     4) продовження  строку  дії договору та виконання зобов'язань
щодо передачі товару,  виконання  робіт,  надання  послуг  у  разі
виникнення  документально  підтверджених об'єктивних обставин,  що
спричинили таке продовження,  у тому числі форс-мажорних обставин,
затримки фінансування витрат замовника за умови,  що такі зміни не
призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;

     5) зміни умов у зв'язку  із  застосуванням  положень  частини
шостої цієї статті.

     6. Дія  договору  про закупівлю може продовжуватися на строк,
достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного
року,  в обсязі,  що не перевищує 20 відсотків суми,  визначеної у
договорі,  укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету
затверджено в установленому порядку";

     18) абзац  п'ятий  частини  першої статті 41 викласти в такій
редакції:

     "сума, визначена у договорі";

     19)   у    тексті   Закону  (крім   розділу   XI  "Прикінцеві
положення")   слова   "Державне  казначейство  України",  "Головне
контрольно-ревізійне  управління  України",   "Державний   комітет
статистики  України"  в усіх відмінках замінити відповідно словами
"Державна  казначейська  служба  України",   "Державна   фінансова
інспекція   України",   "Державна  служба  статистики  України"  у
відповідному відмінку.

     II. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає  чинності  через  60  днів  з  дня  його
опублікування.

     2. До  прийняття  окремих  законів України закупівля товарів,
робіт і послуг,  зазначених у частині четвертій  статті  2  Закону
України       "Про      здійснення      державних     закупівель",
здійснюється  відповідно  до  Закону   України   "Про   здійснення
державних закупівель".

     3. До  приведення  актів законодавства у відповідність із цим
Законом закони та інші нормативно-правові  акти  застосовуються  у
частині, що не суперечить цьому Закону.

     4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання
чинності цим Законом:

     розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти
законів,  якими  встановлюються  особливості  здійснення закупівлі
товарів,  робіт і послуг,  зазначених у частині четвертій статті 2
Закону України "Про здійснення державних закупівель";

     затвердити нормативно-правові  акти,  прийняття яких випливає
із цього Закону.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 8 липня 2011 року
          N 3681-VI  
  автор  admin   створено 5 серпня 2011 16:02   переглядів (1971)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 07.07.2011 №3614-VI "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України"

                   З А К О Н   У К Р А Ї Н И

         Про внесення змін до Бюджетного кодексу України
            та деяких інших законодавчих актів України
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

     1.    У     Бюджетному     кодексі    України      (Відомості
Верховної Ради України, 2010 р., N 50-51, ст. 572):

     1) у   частині   першій  статті  1  слова  "а  також  питання
відповідальності за порушення бюджетного  законодавства"  замінити
словами   "і  питання  відповідальності  за  порушення  бюджетного
законодавства,  а також визначаються правові засади  утворення  та
погашення державного і місцевого боргу";

     2) у частині першій статті 2:

     у пунктах  16  і 17 слова "отриманих та непогашених" замінити
словами "повернення отриманих та непогашених станом";

     пункт 41   після   слова    "боргових"    доповнити    словом
"гарантійних";

     доповнити пунктами 12-1, 15-1, 26-1, 37-1, 41-1 і 49-1 такого
змісту:

     "12-1) боргове зобов'язання - зобов'язання позичальника перед
кредитором  за кредитом (позикою),  що виникло внаслідок випуску і
розміщення боргових  цінних  паперів  та/або  укладання  кредитних
договорів";

     "15-1) гарантійне   зобов'язання   -   зобов'язання   гаранта
повністю  або  частково  виконати  боргові  зобов'язання  суб'єкта
господарювання   -  резидента  України  перед  кредитором  у  разі
невиконання  таким  суб'єктом   його   зобов'язань   за   кредитом
(позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію";

     "26-1) квазіфіскальні  операції  - операції органів державної
влади і місцевого  самоврядування,  Національного  банку  України,
фондів  загальнообов'язкового  державного соціального і пенсійного
страхування,  суб'єктів господарювання державного  і  комунального
секторів економіки, що не відображаються у показниках бюджету, але
можуть  призвести   до   зменшення   надходжень   бюджету   та/або
потребувати додаткових витрат бюджету в майбутньому";

     "37-1) обслуговування державного (місцевого) боргу - операції
щодо здійснення плати за користування кредитом  (позикою),  сплати
комісій,  штрафів  та  інших  платежів,  пов'язаних  з управлінням
державним  (місцевим)  боргом.  До  таких  операцій  не   належить
погашення державного (місцевого) боргу";

     "41-1) погашення  державного  (місцевого)  боргу - операції з
повернення  позичальником  кредитів  (позик)  відповідно  до  умов
кредитних договорів та/або випуску боргових цінних паперів";

     "49-1) управління  державним  (місцевим)  боргом - сукупність
дій,  пов'язаних  із  здійсненням  запозичень,  обслуговуванням  і
погашенням   державного  (місцевого)  боргу,  інших  правочинів  з
державним  (місцевим)  боргом,   що   спрямовані   на   досягнення
збалансованості бюджету та оптимізацію боргового навантаження";

     3) у статті 16:

     а) у  назві слова "борговими зобов'язаннями" замінити словами
"державним (місцевим) боргом";

     б) у частині першій:

     в абзаці  першому  слово  "межах"  замінити  словами  "межах,
визначених законом про Державний бюджет України, з дотриманням";

     в абзаці  другому  слова  "у  межах,  визначених  законом про
Державний бюджет України" виключити;

     в) у частині другій:

     перше речення викласти в такій редакції:

     "2. Кредити  (позики)  від   іноземних   держав,   банків   і
міжнародних  фінансових  організацій  для реалізації інвестиційних
програм (проектів) залучаються державою  на  підставі  міжнародних
договорів   України   і   відносяться   до   державних   зовнішніх
запозичень";

     у другому реченні слова "Відповідно  до  укладених  кредитних
договорів кошти" замінити словом "Кошти";

     у третьому  реченні  слова  "Такі кредитні договори" замінити
словами "Відповідні міжнародні договори";

     г) у першому реченні абзацу  другого  частини  третьої  слово
"п'ятсот" замінити словом "триста";

     ґ) у  частині четвертій слова "цією статтею" замінити словами
"цим Кодексом";

     д) у частині сьомій:

     слова "економії   бюджетних    коштів"    замінити    словами
"ефективного управління державним (місцевим) боргом";

     доповнити абзацом другим такого змісту:

     "Міністерство фінансів  України  (місцевий  фінансовий орган)
може залучати суб'єктів  господарювання  для  надання  агентських,
консультаційних,  рейтингових  та  інших  послуг,  необхідних  для
управління  державним  (місцевим)  боргом,   за   рахунок   коштів
державного  (місцевого)  бюджету  в  межах бюджетних призначень на
обслуговування державного (місцевого) боргу";

     е) доповнити частиною дев'ятою такого змісту:

     "9. Умови випуску та обігу державних цінних паперів і  цінних
паперів,   емітованих  Автономною  Республікою  Крим,  відповідною
міською радою,  визначаються з  урахуванням  Закону  України  "Про
цінні папери та фондовий ринок".

     Міністерство фінансів  України  оприлюднює  графік проведення
аукціонів  з  розміщення  державних  боргових  цінних  паперів  на
внутрішньому  ринку.  Такий  графік може уточнюватися у зв'язку із
зміною умов державних запозичень  та/або  кон'юнктури  фінансового
ринку";

     4) у статті 17:

     а) назву викласти в такій редакції:

     "Стаття 17. Державні та місцеві гарантії";

     б) у частині першій:

     у першому  реченні  слова  "може  надавати  Кабінет Міністрів
України" замінити словами "можуть надаватися за рішенням  Кабінету
Міністрів України або на підставі міжнародних договорів України";

     друге речення після слова "правочини" доповнити словами "щодо
його рішень";

     в) частини третю і четверту викласти в такій редакції:

     "3. Державні   (місцеві)   гарантії   надаються   на   умовах
платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань
у спосіб, передбачений законом.

     Правочин щодо   надання   державної    (місцевої)    гарантії
оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії;
повні найменування та місцезнаходження суб'єкта  господарювання  і
кредитора  (у разі гарантування виконання зобов'язань за кредитним
договором);  обсяг кредиту (позики); обсяг гарантійних зобов'язань
та  порядок  їх  виконання;  умови  настання гарантійного випадку;
строк дії гарантії.

     Обов'язковою умовою надання державної (місцевої)  гарантії  є
укладення договору між Міністерством фінансів України (відповідним
місцевим  фінансовим  органом)  та  суб'єктом  господарювання  про
погашення  заборгованості  суб'єкта  господарювання перед державою
(Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста)  за
виконання   гарантійних   зобов'язань.  Істотними  умовами  такого
договору мають бути зобов'язання суб'єкта господарювання:

     внести плату за надання державної (місцевої) гарантії;

     надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за
гарантією;

     відшкодувати витрати    державного    (місцевого)    бюджету,
пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань;

     сплатити пеню  за   прострочення   відшкодування   зазначених
витрат.  Пеня  нараховується  за  кожний  день прострочення сплати
заборгованості у національній валюті з  розрахунку  120  відсотків
річних  облікової  ставки Національного банку України за офіційним
курсом  гривні  до  іноземної  валюти,  встановленим  Національним
банком України на день нарахування пені;

     надати гаранту  права  на  договірне списання банком коштів з
рахунків суб'єкта господарювання на користь гаранта.

     4. Державні (місцеві) гарантії не надаються для  забезпечення
боргових зобов'язань суб'єктів господарювання,  якщо безпосереднім
джерелом  повернення   кредитів   (позик)   передбачаються   кошти
державного  (місцевого)  бюджету  (крім  боргових зобов'язань,  що
виникають  за  кредитами  (позиками)  від  міжнародних  фінансових
організацій)";

     г) у  частині п'ятій слова "подати зустрічні,  безвідзивні та
безумовні гарантії  банків,  які  протягом  трьох  останніх  років
додержуються встановлених Національним банком України обов'язкових
економічних нормативів,  або  надати  інше  належне  забезпечення"
замінити  словами  "надати майнове або інше забезпечення виконання
зобов'язань";

     ґ) частину шосту викласти в такій редакції:

     "6. У разі прийняття рішення про  надання  кредитів  (позик),
залучених  державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною
громадою міста) або під  державні  (місцеві)  гарантії,  суб'єктам
господарювання,  у  віданні  яких  є майно державної (комунальної)
власності,  необхідність надання такими суб'єктами  господарювання
майнового  забезпечення,  його  розмір  та  вид  визначає  Кабінет
Міністрів України щодо державного майна (Верховна Рада  Автономної
Республіки   Крим   -   щодо  майна  Автономної  Республіки  Крим,
відповідна міська рада - щодо комунального майна)";

     д) в абзаці першому частини п'ятнадцятої слово "дії" замінити
словами "строку дії";

     5) у статті 18:

     а) у   назві  слова  "боргу  та  гарантій"  замінити  словами
"державного (місцевого) боргу та державних (місцевих) гарантій";

     б) в абзаці першому частини  третьої  слово  "станом",  цифри
"100"  і  слова  "місцевих  внутрішніх  та  зовнішніх  запозичень"
замінити   відповідно   словами   "(без   урахування   гарантійних
зобов'язань,  що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних
фінансових організацій) станом", цифрами "200" і словами "місцевих
запозичень   та   капітальних   трансфертів  (субвенцій)  з  інших
бюджетів";

     в) доповнити частиною четвертою такого змісту:

     "4. З  метою  забезпечення   дотримання   граничних   обсягів
державного  (місцевого)  боргу  та  державних  (місцевих) гарантій
Міністерство фінансів  України  веде  Реєстр  державного  боргу  і
гарантованого державою боргу,  Реєстр державних гарантій,  а також
Реєстр місцевих запозичень та місцевих гарантій.

     Реєстр державного боргу  і  гарантованого  державою  боргу  є
інформаційною системою боргових і гарантійних зобов'язань держави,
що включає умови кредитних договорів і  випуску  державних  цінних
паперів  та  умови надання державних гарантій,  відомості про стан
обслуговування і погашення державного боргу.

     Реєстр державних  гарантій  є  інформаційною   системою,   що
містить  відомості про надані протягом бюджетного періоду державні
гарантії.

     Реєстр місцевих   запозичень   та   місцевих    гарантій    є
інформаційною системою, що містить відомості про здійснені місцеві
запозичення та надані місцеві гарантії";

     6) у статті 21:

     а) частину першу після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом
такого змісту:

     "3-1) державного  боргу  та гарантованого державою боргу,  що
визначаються з урахуванням стратегії управління державним  боргом.
Така   стратегія  затверджується  Кабінетом  Міністрів  України  і
включає  визначення  пріоритетних  цілей  і   завдань   управління
державним боргом на середньострокову або довгострокову перспективу
та засобів їх реалізації";

     б) в  абзаці  другому  частини  четвертої  слова  "а   також"
замінити  словами "індикативні прогнозні показники місцевого боргу
та гарантованого Автономною  Республікою  Крим  чи  територіальною
громадою міста боргу, а також";

     7) пункт 3 частини другої статті 22 доповнити реченням такого
змісту:  "Якщо  згідно  із  законом  місцевою  радою  не  створено
виконавчий    орган,   функції   головного   розпорядника   коштів
відповідного  місцевого  бюджету  виконує  голова  такої  місцевої
ради";

     8) у  першому  реченні  частини  першої  статті  27  слова "в
поточному бюджетному періоді" виключити;

     9) у першому реченні частини третьої статті 28:

     слова "Державного  бюджету  України  та  місцевих   бюджетів"
замінити словами "державного (місцевого) бюджету";

     доповнити словами  "а  також  показники  про  стан державного
(місцевого) боргу та надання державних (місцевих) гарантій";

     10) пункт  2  частини  четвертої   статті   33   після   слів
"граничного   обсягу   державного   боргу"  доповнити  словами  "і
граничного обсягу надання державних гарантій";

     11) у частині першій статті 38:

     у пункті 12 слово "фонді" замінити словом "капіталі";

     доповнити пунктом 12-1 такого змісту:

     "12-1) інформацію  про  квазіфіскальні  операції  та   оцінку
можливого  впливу  таких операцій на показники бюджету в наступних
бюджетних періодах";

     12) у другому реченні абзацу першого частини першої статті 43
слова  "що  діє  у  складі Міністерства фінансів України" замінити
словами  "діяльність  якої  спрямовується  і  координується  через
Міністра фінансів України";

     13) у частині сьомій статті 48 слова "Державним казначейством
України за погодженням з" виключити;

     14) у статті 56:

     а) у частині  першій  слова  "складання"  та  "яке  координує
діяльність   Державного   казначейства  України  і  погоджує  його
нормативно-правові акти з цих питань" виключити;

     б) у частині другій:

     в абзаці  першому  слова  "органи   Державного   казначейства
України"  та "Державним казначейством України" замінити відповідно
словами  "органи  Державної  казначейської  служби   України"   та
"Міністерством фінансів України";

     абзаци другий і третій замінити одним абзацом такого змісту:

     "Бюджетні установи  ведуть бухгалтерський облік відповідно до
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших
нормативно-правових  актів  щодо  ведення бухгалтерського обліку в
порядку, встановленому Міністерством фінансів України";

     15) у статті 57:

     а) у другому реченні  абзацу  першого  частини  першої  слова
"Державним казначейством України за погодженням з" виключити;

     б) в абзаці першому частини другої:

     перше речення   після  слів  "державного  бюджету"  доповнити
словами  "та  щодо  субвенцій  із  спеціального  фонду  державного
бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів";

     у другому    реченні   слово   "бюджету"   замінити   словами
"державного бюджету";

     16) у частині першій статті 58:

     абзац другий викласти в такій редакції:

     "Фінансова звітність  складається  згідно   з   національними
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку";

     абзац третій виключити;

     абзац п'ятий викласти в такій редакції:

     "Форми фінансової   і   бюджетної  звітності  та  порядок  їх
заповнення встановлюються Міністерством фінансів України";

     17) у частині другій статті 59 слова "інформація про  перелік
здійснених   операцій   з   державним   боргом"  замінити  словами
"інформація про здійснені операції з управління державним боргом";

     18) у частині другій статті 60:

     пункт 5 доповнити словами "і гарантованого державою боргу";

     пункт 7 замінити пунктами 7 і 7-1 такого змісту:

     "7) звіт    про    прострочену    заборгованість    суб'єктів
господарювання перед державою за кредитами (позиками),  залученими
під державні гарантії;

     7-1) звіт  про  платежі  з  виконання  державою   гарантійних
зобов'язань";

     у пункті   8   після   слів  "операції  з"  доповнити  словом
"управління";

     доповнити пунктом 9-1 такого змісту:

     "9-1) інформацію про стан  місцевих  боргів  та  гарантованих
відповідно Автономною Республікою Крим,  територіальними громадами
боргів і про надані місцеві гарантії";

     19) у статті 61:

     а) у частині першій слово "травня" замінити словом "квітня";

     б) у частині другій:

     пункт 9 доповнити словами "і гарантованого державою боргу";

     пункт 10 замінити пунктами 10 і 10-1 такого змісту:

     "10) звіт   про    прострочену    заборгованість    суб'єктів
господарювання перед державою за кредитами (позиками),  залученими
під державні гарантії;

     10-1) звіт  про  платежі  з  виконання  державою  гарантійних
зобов'язань";

     у пункті   12   слова   "місцевого  боргу"  замінити  словами
"місцевих боргів та гарантованих відповідно Автономною Республікою
Крим,  територіальними  громадами  боргів  і  про  надані  місцеві
гарантії";

     у пункті  13  після  слів  "операції  з"   доповнити   словом
"управління";

     20) в  абзацах другому,  третьому і четвертому частини другої
статті 64 слова "відповідного місцевого бюджету" замінити  словами
"відповідного бюджету";

     21) у статті 69:

     у пункті  7 частини першої слова "(крім єдиного податку),  що
зараховуються  до  бюджетів  місцевого  самоврядування,  включаючи
податок  на  нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки,  та"
замінити словами "(крім єдиного податку  та  податку  на  нерухоме
майно,  відмінне  від  земельної  ділянки),  що  зараховуються  до
бюджетів місцевого самоврядування, включаючи";

     частину другу доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

     "2-1) субвенція з державного  бюджету  місцевим  бюджетам  на
будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та  утримання вулиць і доріг
комунальної власності у населених пунктах";

     22) у статті 71:

     а) у частині першій:

     доповнити пунктами 1-1 та 4-1 такого змісту:

     "1-1) податок  на  нерухоме  майно,  відмінне  від  земельної
ділянки, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування";

     "4-1) кошти   пайової   участі   у   розвитку  інфраструктури
населеного пункту,  отримані відповідно  до  Закону  України  "Про
регулювання містобудівної діяльності";

     пункти 7 і 8 викласти в такій редакції:

     "7) капітальні трансферти (субвенції) з інших бюджетів;

     8) кошти  від  повернення  кредитів,  наданих  з відповідного
бюджету,  та  відсотки,  сплачені  за  користування   ними   (крім
надходжень,  визначених  пунктами 13 і 14 частини другої статті 69
цього Кодексу)";

     пункт 10 доповнити словами  "(щодо  коштів  резервного  фонду
місцевого  бюджету в частині витрат бюджету розвитку - за рішенням
Ради міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  місцевої  державної
адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради)";

     б) частину другу доповнити пунктом 6 такого змісту:

     "6) платежі,  пов'язані  з виконанням гарантійних зобов'язань
Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста";

     23) у статті 74:

     а) назву доповнити словами "і надання місцевих гарантій";

     б) частини другу і восьму після  слів  "місцевих  запозичень"
доповнити словами "і надання місцевих гарантій";

     24) у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89:

     в абзаці  третьому  слова  "суддям у відставці" виключити,  а
слова і цифри "частини четвертої  статті  29  Основ  законодавства
України  про  культуру" замінити словами і цифрами "частини п'ятої
статті 29 Закону України "Про культуру";

     доповнити абзацом сьомим такого змісту:

     "компенсацію фізичним особам, які користувалися пільгами щодо
сплати   податку   з   власників  транспортних  засобів  та  інших
самохідних машин і механізмів, втрати частини їх доходів у зв'язку
з  відміною  такого  податку  та  відповідним  збільшенням  ставок
акцизного  податку  з  пального  згідно  з   Податковим   кодексом
України";

     25) у  підпункті  "г" пункту 2 частини першої статті 90 слова
"у навчальних закладах комунальної власності" виключити;

     26) у статті 97:

     а) у частині першій:

     доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

     "4-1) субвенція  на  будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та
утримання   вулиць  і  доріг  комунальної  власності  у  населених
пунктах";

     у пункті  6  слово   "субвенції"   замінити   словами   "інші
субвенції";

     б) частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:

     "Розподіл додаткових    дотацій   між   місцевими   бюджетами
здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів
України";

     в) в  абзаці першому частини четвертої слова "здійснюється на
підставі критеріїв,  визначених Кабінетом Міністрів  України,  та"
виключити;

     27) у статті 102:

     а) у частині третій:

     слова "суддям у відставці" виключити;

     слова і    цифри   "частини   четвертої   статті   29   Основ
законодавства України про культуру"  замінити  словами  і  цифрами
"частини п'ятої   статті  29   Закону   України   "Про  культуру";

     б) у частині  четвертій  слова  і  цифри  "частини  четвертої
статті  29  Основ  законодавства  України  про  культуру" замінити
словами і цифрами "частини п'ятої статті 29  Закону  України  "Про
культуру";

     в) у частині п'ятій:

     слова "та   компенсацію"  замінити  словами  "на  компенсацію
втрати частини доходів у зв'язку з відміною  податку  з  власників
транспортних  засобів  та  інших  самохідних машин і механізмів та
відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального  і  на
компенсацію";

     слова "суддям у відставці" виключити;

     28) доповнити статтею 103-1 такого змісту:

     "Стаття 103-1. Субвенція з державного бюджету місцевим
                    бюджетам на будівництво, реконструкцію,
                    ремонт та утримання вулиць і доріг
                    комунальної власності у населених пунктах

     1. Субвенція  з  державного  бюджету  місцевим  бюджетам   на
будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та  утримання вулиць і доріг
комунальної  власності  у  населених  пунктах  надається  в  межах
обсягу,  затвердженого  законом  про Державний бюджет України,  за
рахунок 15 відсотків таких доходів спеціального  фонду  державного
бюджету:  акцизного  податку  з  підакцизних товарів (продукції) в
частині нафтопродуктів і транспортних засобів,  ввізного  мита  на
нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них, плати за проїзд
автомобільними дорогами транспортних засобів та  інших  самохідних
машин   і   механізмів,   вагові   або  габаритні  параметри  яких
перевищують нормативні.

     У законі про Державний бюджет України  затверджуються  обсяги
зазначеної  субвенції  окремо  для  бюджету  Автономної Республіки
Крим,  обласних  і  районних  бюджетів,  міських  (міст  Києва  та
Севастополя,  міст республіканського Автономної Республіки Крим та
обласного   значення)   бюджетів,   інших    бюджетів    місцевого
самоврядування,   для   яких  у  державному  бюджеті  визначаються
міжбюджетні трансферти,  а також нормативи щомісячних  відрахувань
від доходів спеціального фонду державного бюджету,  які є джерелом
надання цієї субвенції.

     2. Субвенція  з  державного  бюджету  місцевим  бюджетам   на
будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та  утримання вулиць і доріг
комунальної  власності  у  населених  пунктах  розподіляється  між
бюджетом   Автономної   Республіки  Крим,  обласними  і  районними
бюджетами,   міськими   (міст   Києва   та    Севастополя,    міст
республіканського   Автономної   Республіки   Крим   та  обласного
значення) бюджетами,  іншими бюджетами  місцевого  самоврядування,
для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти,
і  між  районним  бюджетом  та  відповідними  бюджетами  місцевого
самоврядування  на  основі  формул,  що  затверджуються  Кабінетом
Міністрів України і мають враховувати такі параметри:

     1) кількість населення;

     2) обсяги доходів відповідних місцевих бюджетів за  2010  рік
від  податку  з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів;

     3) розміри   відрахувань   збору    за    першу    реєстрацію
транспортного  засобу  до  відповідних  місцевих бюджетів згідно з
пунктом 2 частини другої статті 69 цього Кодексу.

     3. Субвенція  з  державного  бюджету  місцевим  бюджетам   на
будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та  утримання вулиць і доріг
комунальної  власності  у  населених  пунктах  перераховується  за
рахунок  фактичних  доходів спеціального фонду державного бюджету,
які  є  джерелом  надання  зазначеної   субвенції,   і   не   може
перевищувати  обсягу,  затвердженого  законом про Державний бюджет
України";

     29) у статті 113:

     у назві та  абзаці  першому  частини  першої  слова  "органів
Державної  контрольно-ревізійної служби" замінити словами "органів
Державної фінансової інспекції України";

     у частині   другій   слова   "Головне    контрольно-ревізійне
управління України" замінити словами "Державна фінансова інспекція
України";

     30) в  абзаці  першому  частини  другої  статті   118   слова
"органами Державної контрольно-ревізійної служби" замінити словами
"органами Державної фінансової інспекції України";

     31) в  абзаці  третьому  частини  першої  статті  119   слово
"визначених" замінити словом "визначеним";

     32) розділ  VI  "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити
пунктами 3-2, 3-3 і 12-1 такого змісту:

     "3-2. Установити,  що положення абзаців  другого  і  третього
частини  першої  і  частини  п'ятої  статті  16  цього  Кодексу не
застосовуються  щодо  кредитів  (позик),  залучених  на   підставі
міжнародних договорів України.

     3-3. Установити,  що  для  цілей цього Кодексу заборгованість
України перед Міжнародним валютним фондом:

     за кредитами,  отриманими Кабінетом Міністрів України,  та за
розподілом  спеціальних  прав  запозичень,  використаних Кабінетом
Міністрів України, належить до державного боргу;

     за кредитами,  отриманими Національним банком України з метою
підтримки   платіжного   балансу  і  реалізації  грошово-кредитної
політики, та за розподілом спеціальних прав запозичень належить до
гарантованого державою боргу";

     "12-1. Кабінету  Міністрів  України  до  1  січня  2013  року
встановити  перелік  квазіфіскальних  операцій  і  органів   влади
(управління), відповідальних за проведення оцінки можливого впливу
таких операцій на показники бюджету";

     33)   у   тексті   Кодексу   слова   "Державне   казначейство
України"  та  "органи  Державного  казначейства  України"  у  всіх
відмінках  замінити  відповідно  словами  "Державна   казначейська
служба України" та "органи Державної казначейської служби України"
у відповідному відмінку.

     2. Частину   четверту   статті   6   Закону   України    "Про
бухгалтерський   облік  та    фінансову   звітність   в   Україні"   
(Відомості Верховної  Ради  України,  1999  р.,  N  40,  ст.  365;
2000 р.,  N 38,  ст.  318;  2010 р.,  N 48,  ст.  564; із змінами,
внесеними Законом України від  15  лютого  2011  року  N  3024-VI)
виключити.

     3. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом
України     "Про      Регламент      Верховної    Ради    України"    
(Відомості Верховної Ради України,  2010 р.,  NN 14-17,  ст.  133,
ст. 134, N 21, ст. 223; 2011 р., N 10, ст. 64, N 12, ст. 84):

     1) частину четверту статті 7 викласти в такій редакції:

     "4. Кошторис Верховної Ради на наступний  рік  затверджується
Верховною  Радою  під  час  прийняття проекту закону про Державний
бюджет України на наступний рік у другому  читанні  за  висновками
комітетів,  до предмета відання яких належать питання регламенту і
бюджету";

     2) пункт 6 частини  четвертої  статті  20  викласти  в  такій
редакції:

     "6) проект  Основних напрямів бюджетної політики на наступний
бюджетний  період  та  звіт  про  виконання   Державного   бюджету
України";

     3) у  частині  першій  статті 49 слова і цифри "частина друга
статті 157" замінити словами і цифрами "частина перша статті  154,
частина друга статті 157, частина третя статті 162";

     4) у частині першій статті 78:

     у пункті   23   слова   "витрат  на  здійснення  повноважень"
виключити;

     у пункті 24 слова "звіту про надходження коштів до  кошторису
за  минулий  рік,  їх  використання та відповідність затвердженому
кошторису  витрат  на  здійснення  повноважень   Верховної   Ради"
замінити  словами "звіту про виконання кошторису Верховної Ради за
минулий рік";

     5) у статті 91:

     частину третю викласти в такій редакції:

     "3. У  разі  внесення  законопроекту,  проекту  іншого  акта,
прийняття  якого  призведе до зміни показників бюджету (надходжень
бюджету  та/або  витрат  бюджету),  суб'єкт   права   законодавчої
ініціативи  зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування
(включаючи відповідні  розрахунки).  Якщо  такі  зміни  показників
бюджету   передбачають   зменшення   надходжень   бюджету   та/або
збільшення витрат бюджету,  до законопроекту,  проекту іншого акта
подаються  пропозиції  змін  до законодавчих актів щодо скорочення
витрат бюджету та/або джерел  додаткових  надходжень  бюджету  для
досягнення  збалансованості бюджету.  Законопроект,  проект іншого
акта (крім проектів законів  про  Державний  бюджет  України,  про
внесення   змін  до  закону  про  Державний  бюджет  України,  про
ратифікацію міжнародних договорів України щодо одержання  Україною
від іноземних держав,  банків і міжнародних фінансових організацій
позик,  не передбачених Державним бюджетом України) не має містити
положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу і
державних гарантій";

     у частині четвертій слова "видаткову та/або  доходну  частину
державного  чи  місцевих  бюджетів"  замінити  словами  "показники
бюджету";

     6) у статті 93:

     у частині першій:

     слова "доходну та/або видаткову частини бюджету  і  виконання
закону України про Державний бюджет України в поточному бюджетному
періоді та в  комітет"  замінити  словами  "показники  бюджету  та
відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, комітет";

     доповнити словами  та реченням такого змісту:  "та в комітет,
до  предмета   відання   якого   належить   оцінка   відповідності
законопроектів  міжнародно-правовим  зобов'язанням України у сфері
європейської  інтеграції.  Кожен  законопроект  не  пізніш  як   у
триденний строк направляється комітетом, до предмета відання якого
належать  питання  бюджету,  до  Кабінету  Міністрів  України  для
здійснення  експертизи  щодо  його  впливу на показники бюджету та
відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини";

     у частині третій:

     у другому  реченні  слова  "бюджету  і  регламенту"  замінити
словами   "регламенту   та   оцінки  відповідності  законопроектів
міжнародно-правовим зобов'язанням  України  у  сфері  європейської
інтеграції";

     доповнити реченням  такого  змісту:  "До  висновку  головного
комітету також додається висновок комітету,  до  предмета  відання
якого  належать питання бюджету,  що має бути поданий до головного
комітету у 21-денний  строк  з  дня  отримання  законопроекту  для
надання висновку";

     7) у  першому  реченні частини третьої статті 111 слова "щодо
повноти та достовірності такого  обґрунтування"  замінити  словами
"щодо  впливу  законопроекту на показники бюджету та відповідності
законопроекту законам, що регулюють бюджетні відносини";

     8) статтю 152 викласти в такій редакції:

     "Стаття 152. Визначення Основних напрямів бюджетної політики
                  на наступний бюджетний період

     1. Проект  Основних  напрямів бюджетної політики на наступний
бюджетний  період  схвалюється  Кабінетом  Міністрів  України   не
пізніше 1 квітня року,  що передує плановому, та у триденний строк
подається до Верховної Ради.

     2. Процес визначення Основних напрямів бюджетної політики  на
наступний   бюджетний  період  у  Верховній  Раді  здійснюється  з
урахуванням поданого Кабінетом Міністрів України річного звіту про
виконання  закону  про  Державний  бюджет  України  за  попередній
бюджетний період.

     3. Народні депутати,  комітети розробляють свої пропозиції до
проекту   Основних   напрямів   бюджетної  політики  на  наступний
бюджетний період і подають їх до  комітету,  до  предмета  відання
якого  належать  питання  бюджету,  до 15 квітня року,  що передує
плановому,  але не пізніше ніж за 15 днів до дня розгляду  питання
на пленарному засіданні Верховної Ради.

     4. Комітет,   до  предмета  відання  якого  належать  питання
бюджету,  розглядає  пропозиції,  що  надійшли,  готує  на  основі
поданого  Кабінетом  Міністрів  України  проекту Основних напрямів
бюджетної політики на наступний бюджетний період і  пропозицій  до
нього   та  подає  на  розгляд  Верховної  Ради  проект  постанови
Верховної  Ради  щодо  Основних  напрямів  бюджетної  політики  на
наступний  бюджетний період,  який надається народним депутатам не
пізніш як за два дні до розгляду зазначеного питання на пленарному
засіданні Верховної Ради.

     5. Верховна  Рада  не  пізніше  30  квітня  року,  що передує
плановому,  розглядає питання  щодо  Основних  напрямів  бюджетної
політики  на  наступний  бюджетний  період у порядку,  визначеному
статтею 30 цього Регламенту.  З доповіддю виступає Прем'єр-міністр
України  або за його дорученням Міністр фінансів України та голова
комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету.

     6. За наслідками розгляду цього питання  Верховна  Рада  може
прийняти рішення про:

     1) прийняття  проекту  постанови Верховної Ради щодо Основних
напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

     2) направлення проекту постанови Верховної Ради щодо Основних
напрямів  бюджетної  політики  на  наступний  бюджетний  період до
комітету,  до предмета відання якого належать питання бюджету, для
підготовки  до  повторного  розгляду Верховною Радою з урахуванням
зауважень,  висловлених  під  час  розгляду   цього   питання   на
пленарному  засіданні  Верховної Ради (з визначенням строків такої
підготовки)";

     9) у статті 153:

     у частині п'ятій слова "народним депутатам для  ознайомлення"
замінити словами "народним депутатам та Рахунковій палаті";

     доповнити частиною шостою такого змісту:

     "6. Під   час  розгляду  Верховною  Радою  та  комітетом,  до
предмета  відання  якого   належать   питання   бюджету,   питань,
визначених главою 27 цього Регламенту,  беруть участь уповноважені
представники Кабінету Міністрів України";

     10) у статті 154:

     частину першу доповнити реченням такого  змісту:  "На  такому
пленарному засіданні за процедурним рішенням Верховної Ради можуть
бути заслухані головні розпорядники коштів державного бюджету щодо
мети,  завдань  та  очікуваних  результатів  виконання відповідних
бюджетних програм,  передбачених у проекті  закону  про  Державний
бюджет України на наступний рік";

     частину третю  доповнити словами "з урахуванням особливостей,
визначених у цій статті";

     частину четверту викласти в такій редакції:

     "4. За результатами обговорення проекту закону про  Державний
бюджет  України  на  наступний  рік  Верховна  Рада  може прийняти
рішення  про  його  відхилення  у  разі  невідповідності   вимогам
Бюджетного     кодексу      України     та/або   Основним напрямам
бюджетної політики на наступний бюджетний період";

     у частині п'ятій:

     слова "для  його  повторного  представлення   з   урахуванням
пропозицій   Верховної  Ради  або  обґрунтуванням  їх  відхилення"
замінити словами "з обґрунтуванням внесених змін";

     доповнити реченням  такого  змісту:  "У  такому  разі  строки
підготовки  і розгляду проекту закону про Державний бюджет України
на наступний рік у першому та  другому  читаннях  збільшуються  на
п'ять днів";

     11) текст статті 156 викласти в такій редакції:

     "1. Народні  депутати,  комітети  формують свої пропозиції до
проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік і  не
пізніше  1  жовтня року,  що передує плановому,  направляють їх до
комітету,  до предмета відання якого належать питання  бюджету,  з
урахуванням таких вимог:

     1) пропозиції   мають  узгоджуватися  з  Основними  напрямами
бюджетної політики на наступний бюджетний період;

     2) пропозиції  щодо  збільшення   витрат   та/або   зменшення
надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття,
включаючи види та обсяги витрат,  що підлягають  скороченню.  Такі
пропозиції  та  пропозиції  до текстових статей проекту закону про
Державний бюджет України на наступний рік не можуть призводити  до
збільшення  державного  боргу  і державних гарантій порівняно з їх
граничним обсягом,  передбаченим у  поданому  Кабінетом  Міністрів
України  проекті  закону про Державний бюджет України на наступний
рік;

     3) пропозиції щодо зміни  прогнозу  доходів  та  фінансування
бюджету  можуть вноситися у разі,  якщо виявлено неточності в його
розрахунку комітетом,  до предмета відання якого належать  питання
бюджету, та/або Міністерством фінансів України.

     2. Пропозиції,  направлені  до комітету,  до предмета відання
якого належать питання бюджету,  після 1 жовтня року,  що  передує
плановому,    та/або   з   порушенням   встановлених   вимог,   не
розглядаються.

     3. Рахункова палата за дорученням  Верховної  Ради  проводить
експертизу   проекту   закону  про  Державний  бюджет  України  на
наступний рік і до 1 жовтня року, що передує плановому, подає свої
висновки Верховній Раді.

     4. Комітет,   до  предмета  відання  якого  належать  питання
бюджету,  не  пізніше  15  жовтня  року,  що  передує   плановому,
розглядає  пропозиції  до  проекту  закону  про  Державний  бюджет
України на наступний  рік,  висновки  Рахункової  палати  і  готує
висновки  та  пропозиції  до  нього  (які  викладаються  у вигляді
проекту постанови Верховної  Ради),  а  також  таблицю  пропозицій
суб'єктів   права  законодавчої  ініціативи  з  урахуванням  вимог
пунктів 1-3 частини першої статті 118 цього Регламенту. Показники,
що  містяться  у  висновках  та  пропозиціях до проекту закону про
Державний  бюджет   України   на   наступний   рік,   мають   бути
збалансованими.

     5. Проект   постанови   Верховної   Ради  щодо  висновків  та
пропозицій до проекту  закону  про  Державний  бюджет  України  на
наступний   рік,   а  також  таблиця  пропозицій  суб'єктів  права
законодавчої ініціативи надаються народним  депутатам  не  пізніше
ніж  за  два  дні  до  розгляду Верховною Радою проекту закону про
Державний бюджет України на наступний рік у першому читанні";

     12) у статті 157:

     у частині першій цифри  і  слова  "(25  жовтня,  якщо  проект
закону   був   прийнятий  до  розгляду  після  повторного  подання
Кабінетом Міністрів України)" виключити;

     частини шосту  -  чотирнадцяту  замінити  шістьма   частинами
такого змісту:

     "6. Після  завершення обговорення ставиться на голосування за
основу підготовлений комітетом, до предмета відання якого належать
питання бюджету, проект постанови Верховної Ради щодо висновків та
пропозицій до проекту  закону  про  Державний  бюджет  України  на
наступний рік.

     7. Після прийняття за основу проекту постанови Верховної Ради
щодо висновків та  пропозицій  до  проекту  закону  про  Державний
бюджет  України  на  наступний  рік  ставляться  на голосування ті
включені  до  таблиці  пропозицій  суб'єктів  права   законодавчої
ініціативи  пропозиції  до  проекту  закону  про  Державний бюджет
України,  на  розгляді  та  голосуванні  яких  наполягає  народний
депутат.

     8. Якщо  Верховною  Радою  не  прийнято  рішення на підтримку
проекту постанови Верховної Ради щодо висновків та  пропозицій  до
проекту  закону  про  Державний бюджет України на наступний рік за
основу,  проводиться постатейне  голосування  таких  висновків  та
пропозицій,  а також тих включених до таблиці пропозицій суб'єктів
права законодавчої ініціативи пропозицій  до  проекту  закону  про
Державний   бюджет   України,  на  розгляді  та  голосуванні  яких
наполягає народний депутат.

     9. У  разі  якщо  під   час   голосування   були   підтримані
пропозиції,  які  призвели  до  змін  висновків  та  пропозицій до
проекту закону про Державний  бюджет  України  на  наступний  рік,
підготовлених   комітетом,  до  предмета  відання  якого  належать
питання бюджету,  Верховна Рада може перенести на визначений строк
(але  не  більш  як  на  два  дні)  голосування  в  цілому проекту
постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій  до  проекту
закону про Державний бюджет України на наступний рік.

     10. Проект  закону  про Державний бюджет України на наступний
рік вважається прийнятим у першому читанні,  якщо на підтримку під
час  голосування  в  цілому  проекту постанови Верховної Ради щодо
висновків та пропозицій до проекту  закону  про  Державний  бюджет
України   на   наступний   рік  проголосувала  більшість  народних
депутатів від  конституційного  складу  Верховної  Ради.  Схвалені
Верховною  Радою  висновки  та  пропозиції  до  проекту закону про
Державний  бюджет  України  на  наступний  рік  набувають  статусу
Бюджетних висновків Верховної Ради.

     11. Якщо  на  підтримку  під час голосування в цілому проекту
постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій  до  проекту
закону  про  Державний бюджет України на наступний рік не отримано
необхідної кількості голосів  народних  депутатів,  Верховна  Рада
може  прийняти  рішення про направлення цього проекту постанови до
комітету,  до предмета відання якого належать питання бюджету, для
підготовки  до  повторного  розгляду Верховною Радою з урахуванням
зауважень,  висловлених  під  час  розгляду   цього   питання   на
пленарному  засіданні  Верховної Ради (з визначенням строків такої
підготовки)";

     13) текст статті 158 викласти в такій редакції:

     "1. Після  прийняття  проекту  закону  про  Державний  бюджет
України  на  наступний  рік  у  першому  читанні Кабінет Міністрів
України  за  участю  уповноважених  представників   комітету,   до
предмета  відання  якого  належать  питання  бюджету,  готує  та у
14-денний строк,  але не пізніше  3  листопада  року,  що  передує
плановому,  подає  до  Верховної  Ради проект закону про Державний
бюджет України  на  наступний  рік,  підготовлений  відповідно  до
Бюджетних висновків Верховної Ради,  і порівняльну таблицю щодо їх
урахування  з  вмотивованими  поясненнями  стосовно   неврахованих
положень Бюджетних висновків Верховної Ради.

     2. Поданий  Кабінетом  Міністрів  України  проект  закону про
Державний  бюджет  України   на   наступний   рік,   підготовлений
відповідно  до  Бюджетних висновків Верховної Ради,  і порівняльна
таблиця щодо їх урахування надаються народним депутатам не  пізніш
як  за  десять  днів  до  розгляду питання на пленарному засіданні
Верховної Ради.

     3. Комітет,  до  предмета  відання  якого  належать   питання
бюджету,  після подання Кабінетом Міністрів України проекту закону
про Державний бюджет України на наступний рік,  підготовленого  до
другого   читання,   готує   висновок   щодо  врахування  у  цьому
законопроекті  Бюджетних  висновків  Верховної  Ради.  При   цьому
пропозиції  народних  депутатів,  комітетів  до проекту закону про
Державний бюджет України,  підготовленого до другого  читання,  не
розглядаються.

     4. Розгляд  у  другому  читанні  проекту закону про Державний
бюджет  України  на  наступний  рік  завершується  не  пізніше  20
листопада   року,   що   передує   плановому.  У  другому  читанні
приймаються:  граничний   обсяг   річного   дефіциту   (профіциту)
державного бюджету,  граничний обсяг державного боргу та граничний
обсяг надання державних гарантій;  загальна сума доходів, видатків
та кредитування державного бюджету;  розмір мінімальної заробітної
плати  на  відповідний  бюджетний  період,   розмір   прожиткового
мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на
одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних
груп  населення  та  рівень  забезпечення прожиткового мінімуму на
відповідний бюджетний період;  бюджетні  призначення  міжбюджетних
трансфертів  та інші положення,  необхідні для формування місцевих
бюджетів.

     5. Розгляд у другому читанні  проекту  закону  про  Державний
бюджет  України  на  наступний рік починається з доповіді Міністра
фінансів України  щодо  доопрацьованого  з  урахуванням  Бюджетних
висновків Верховної Ради цього законопроекту.

     6. Голова   комітету,  до  предмета  відання  якого  належать
питання  бюджету,  доповідає  висновок  комітету  щодо  врахування
Бюджетних  висновків  Верховної  Ради  у підготовленому до другого
читання законопроекті.

     7. Після  доповідей  Міністра  фінансів  України  та   голови
комітету,  до  предмета  відання  якого  належать питання бюджету,
проводиться обговорення в порядку,  визначеному статтею  30  цього
Регламенту.

     8. Після обговорення Верховна Рада проводить голосування щодо
прийняття у другому читанні проекту закону  про  Державний  бюджет
України  на  наступний  рік  з  урахуванням висновку комітету,  до
предмета відання якого належать питання бюджету, щодо врахування у
цьому  законопроекті  Бюджетних  висновків Верховної Ради.  У разі
прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний
рік  у другому читанні проводиться голосування про прийняття цього
законопроекту в цілому.

     9. Якщо Верховною Радою не  прийнято  рішення  про  прийняття
проекту  закону  про  Державний  бюджет України на наступний рік у
другому читанні,  проводиться розгляд  і  голосування  статей,  на
розгляді і голосуванні яких наполягають народні депутати.

     10. У  разі якщо під час голосування статей показники проекту
бюджету  залишаються  збалансованими,  ставиться  на   голосування
пропозиція  щодо  прийняття  проекту  закону  про Державний бюджет
України на наступний рік у другому читанні та в цілому.

     11. У разі якщо під час голосування статей показники  проекту
бюджету   стали   розбалансованими,  Верховна  Рада  відкладає  на
визначений строк (але не більш як на  два  дні)  голосування  щодо
прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний
рік у другому читанні для забезпечення збалансованості  показників
проекту  бюджету  комітетом,  до  предмета  відання якого належать
питання бюджету.

     12. Якщо не прийнято рішення про прийняття проекту закону про
Державний  бюджет  України  на  наступний рік у другому читанні за
результатами  голосування  відповідно   до   частин   дев'ятої   -
одинадцятої  цієї статті,  Верховна Рада може прийняти рішення про
направлення цього законопроекту до Кабінету Міністрів України  для
підготовки  на  повторне  друге  читання (з визначенням строків та
критеріїв такої підготовки).

     13. Якщо під  час  прийняття  проекту  закону  про  Державний
бюджет  України  на наступний рік у другому читанні в тексті цього
законопроекту виникають суперечності  і  помилки,  які  виключають
можливість  застосування  його норм після остаточного прийняття та
набрання  чинності,  розгляд  відповідних   статей   законопроекту
переноситься на третє читання";

     14) статтю 159 викласти в такій редакції:

     "Стаття 159. Підготовка та розгляд проекту закону
                  про Державний бюджет України на наступний рік
                  у третьому читанні

     1. Відповідно до рішення Верховної Ради про прийняття проекту
закону про Державний бюджет України на  наступний  рік  у  другому
читанні  комітет,  до  предмета  відання  якого  належать  питання
бюджету, не пізніше 25 листопада року, що передує плановому, готує
його до третього читання.

     2. Комітет,   до  предмета  відання  якого  належать  питання
бюджету,  готує пропозиції щодо усунення суперечностей і помилок у
тексті  статей  проекту  закону  про  Державний  бюджет України на
наступний рік,  розгляд яких перенесено на третє читання, та подає
порівняльну    таблицю   таких   статей   і   остаточну   редакцію
законопроекту. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет
України  на  наступний  рік  у другому читанні пропозиції народних
депутатів, комітетів до нього не розглядаються.

     3. Третє читання проекту закону про Державний бюджет  України
на  наступний  рік  починається  з  доповіді  голови комітету,  до
предмета відання якого належать питання бюджету,  та  співдоповіді
Міністра   фінансів   України   про   пропозиції   щодо   усунення
суперечностей  і  помилок  у  тексті  статей  проекту  закону  про
Державний бюджет України на наступний рік.

     4. Після  доповіді  та  співдоповіді  проводиться голосування
пропозицій комітету,  до предмета відання якого  належать  питання
бюджету,  щодо  усунення  суперечностей  і помилок у тексті статей
проекту закону про Державний бюджет України на  наступний  рік  та
прийняття проекту закону в цілому.

     5. У  разі  неприйняття  проекту  закону про Державний бюджет
України на наступний рік у цілому  цей  законопроект  за  рішенням
Верховної   Ради   направляється   на  повторне  третє  читання  з
визначенням  строків  його  наступного  розгляду   на   пленарному
засіданні Верховної Ради.

     6. Закон  про  Державний бюджет України приймається Верховною
Радою України до 1 грудня року, що передує плановому";

     15) у статті 160:

     у частині першій слова  "бюджетного  року"  замінити  словами
"бюджетного періоду";

     частину третю викласти в такій редакції:

     "3. Внесення  змін  до  закону  про  Державний бюджет України
здійснюється  за  процедурою,   визначеною   розділом   IV   цього
Регламенту,  з урахуванням особливостей,  визначених у цій статті.
Проект закону про внесення змін до  закону  про  Державний  бюджет
України   розглядається   комітетом,  до  предмета  відання  якого
належать питання бюджету";

     у частині четвертій слова "доходів"  та  "видатків"  замінити
відповідно словами "надходжень" та "витрат";

     16) у статті 161:

     у назві  слова  "Державного бюджету України" замінити словами
"закону про Державний бюджет України";

     у частині  другій  слова  "Державне   казначейство   України"
замінити словами "Уповноважений центральний орган виконавчої влади
у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів";

     частину третю викласти в такій редакції:

     "3. Зведені показники місячних звітів про виконання  бюджетів
подаються  уповноваженим  центральним  органом  виконавчої влади у
сфері казначейського  обслуговування  бюджетних  коштів  Верховній
Раді не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним";

     у частині  четвертій  слова "Державним казначейством України"
замінити словами  "уповноваженим  центральним  органом  виконавчої
влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів";

     у частині п'ятій слово "травня" замінити словом "квітня";

     частину шосту викласти в такій редакції:

     "6. Комітет,  до  предмета  відання  якого  належать  питання
бюджету, у двотижневий строк з дня отримання відповідних висновків
та   пропозицій  Рахункової  палати  готує  та  подає  на  розгляд
Верховної Ради проект постанови щодо річного звіту  про  виконання
закону про Державний бюджет України";

     17) статтю 162 викласти в такій редакції:

     "Стаття 162. Розгляд річного звіту про виконання закону
                  про Державний бюджет України

     1. Розгляд звіту про виконання закону  про  Державний  бюджет
України  відбувається за процедурою повного обговорення (стаття 30
цього Регламенту) з урахуванням  особливостей,  визначених  у  цій
статті.

     2. Річний  звіт  про  виконання  закону  про Державний бюджет
України у Верховній Раді представляє Міністр фінансів України.

     3. Із  співдоповідями  про  виконання  закону  про  Державний
бюджет  України  виступають  голова комітету,  до предмета відання
якого належать питання бюджету,  та Голова Рахункової  палати.  На
такому пленарному засіданні за процедурним рішенням Верховної Ради
можуть  бути  заслухані  головні  розпорядники  коштів  державного
бюджету  щодо  результатів  виконання бюджетних програм за звітний
період.

     4. За результатами розгляду  Верховна  Рада  приймає  рішення
щодо  річного  звіту  про  виконання  закону  про Державний бюджет
України".

     II. Визнати такими, що втратили чинність:

     Закон України  "Про  державний   внутрішній   борг   України"
(Відомості     Верховної    Ради    України,   1992 р.,    N   41,
ст. 598;  2000 р.,  N 35,  ст.  282;  2002 р.,  N 12-13,  ст.  92;
2003 р.,  N 10-11,  ст.  86;  2004 р.,  N 17-18, ст. 250; 2005 р.,
N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267);

     Постанову Верховної Ради України від  16  вересня  1992  року
N   2605-XII    "Про   введення   в    дію   Закону  України  "Про
державний  внутрішній  борг  України"  (Відомості  Верховної  Ради
України, 1992 р., N 41, ст. 599).

     III. Цей  Закон  набирає  чинності з дня,  наступного за днем
його  опублікування,  крім  підпунктів  17,  18,   підпункту   "б"
підпункту 19,  підпунктів 21, 22, 26 і 28 пункту 1 розділу I цього
Закону,  які набирають чинності з 1 січня 2012  року,  та  абзаців
третього  і  четвертого  підпункту  11  пункту  1  розділу I цього
Закону, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 7 липня 2011 року
          N 3614-VI
  автор  admin   створено 3 серпня 2011 16:54   переглядів (1891)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 12.05.2011 №3326-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю"

                   З А К О Н   У К Р А Ї Н И

           Про внесення змін до деяких законів України
               щодо кількості учасників товариства
                   з обмеженою відповідальністю
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     I. Внести зміни до таких законів України:

     1. У  частині  другій   статті   50   Закону   України   "Про
господарські       товариства"     (Відомості    Верховної    Ради
України,  1991 р.,  N 49,  ст.  682; 2007 р., N 33, ст. 440) цифри
"10" замінити цифрами "100".

     2. Пункт  2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України
"Про внесення змін  та  визнання  такими,  що  втратили  чинність,
деяких   законодавчих   актів   України  у  зв'язку  з  прийняттям
Цивільного    кодексу    України"   (Відомості    Верховної   Ради
України,  2007 р.,  N 33,  ст. 440) після абзацу першого доповнити
новим абзацом такого змісту:

     "У разі виникнення необхідності збільшення розміру статутного
капіталу   у   зв'язку  з  перетворенням  товариства  з  обмеженою
відповідальністю  на  акціонерне   товариство   формування   такою
юридичною  особою  статутного капіталу здійснюється протягом п'яти
років".

     У зв'язку з цим абзаци другий  і  третій  вважати  відповідно
абзацами третім і четвертим.

    II. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     2. Товариства   з  обмеженою  відповідальністю,  створені  до
набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести свої статути в
частині  максимальної  кількості  учасників товариства з обмеженою
відповідальністю у  відповідність  із  цим  Законом  до  1   січня
2012 року.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 12 травня 2011 року
          N 3326-VI    
  автор  admin   створено 12 червня 2011 13:51   переглядів (1359)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 17.05.2011 №3360-VI "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року"

                     З А К О Н   У К Р А Ї Н И

          Про реструктуризацію заборгованості за надані
      послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових
          територій і комунальні послуги, що утворилася
                   станом на 1 грудня 2006 року

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 11, ст.92 )

            { Із змінами, внесеними згідно із Законом
              N 3360-VI   від 17.05.2011 }
 

     Стаття 1.  Установити,  що заборгованість з квартирної  плати
(плати за  утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-,
тепло-,  газопостачання,  послуги водовідведення,  електроенергія,
вивезення  побутового  сміття  та  рідких нечистот) наймачів жилих
приміщень та власників жилих будинків або  квартир,  яка  склалася
станом  на 1 грудня 2006 року,  перед надавачами зазначених послуг
реструктуризується у порядку,  визначеному  Законом  України  "Про
реструктуризацію  заборгованості  з  квартирної  плати,  плати  за
житлово-комунальні послуги,   спожиті   газ   та  електроенергію". 
        Стаття 2.   Цей   Закон   набирає   чинності   з   дня   його
опублікування.

     Стаття 3.  Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня
набрання чинності цим Законом:

     розробити та  подати  до  Верховної Ради України законопроект
про  реструктуризацію  заборгованості  підприємств   -   надавачів
житлово-комунальних послуг перед енергопостачальними компаніями за
спожиті енергоносії.
 

     {   Абзац  третій  статті  3  виключено  на  підставі  Закону
N 3360-VI   від 17.05.2011 }
 

 Президент України                                        В.ЮЩЕНКО

 м. Київ, 20 грудня 2006 року
          N 498-V   
  автор  admin   створено 12 червня 2011 13:31   переглядів (1374)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 19.05.2011 №3395-VI " Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення дозвільних процедур"

                     З А К О Н   У К Р А Ї Н И

           Про внесення змін до деяких законів України
              щодо вдосконалення дозвільних процедур
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     I. Внести зміни до таких законів України:

     1. Статтю 74-1 Закону України "Основи  законодавства  України
про     охорону      здоров'я"      (Відомості     Верховної  Ради
України,  1993 р., N 4, ст. 19; 2007 р., N 34, ст. 445) викласти в
такій редакції:

     "Стаття 74-1. Право на зайняття народною медициною
                   (цілительством)

     Народна медицина  (цілительство)   -   методи   оздоровлення,
профілактики,  діагностики і лікування,  що ґрунтуються на досвіді
багатьох поколінь  людей,  усталені  в  народних  традиціях  і  не
потребують державної реєстрації.

     Особи, які    не    мають    спеціальної   медичної   освіти,
зареєстровані в   установленому   законом   порядку   як   фізичні
особи -  підприємці  та  отримали  спеціальний  дозвіл на зайняття
народною медициною (цілительством),  виданий  центральним  органом
виконавчої  влади  у  сфері охорони здоров'я або уповноваженим ним
органом,   мають   право   на    зайняття    народною    медициною
(цілительством).

     Кваліфікаційні вимоги до фізичних  осіб  -  підприємців,  які
займаються  народною медициною (цілительством),  та умови зайняття
народною  медициною  (цілительством)  встановлюються   центральним
органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

     Порядок видачі  спеціального  дозволу  на  зайняття  народною
медициною (цілительством), перелік документів, необхідних для його
одержання,  та порядок анулювання спеціального дозволу на зайняття
народною  медициною   (цілительством)   встановлюються   Кабінетом
Міністрів України.

     Строк дії спеціального дозволу на зайняття народною медициною
(цілительством) становить п'ять років.

     Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального  дозволу
на   зайняття   народною   медициною  (цілительством)  приймається
протягом тридцяти робочих днів з дня подання документів.

     За видачу спеціального дозволу на зайняття народною медициною
(цілительством),  його  дубліката  та  переоформлення справляється
плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

     Державний нагляд (контроль) за виконанням фізичними особами -
підприємцями  умов  зайняття  народною  медициною  (цілительством)
здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері  охорони
здоров'я  або уповноваженим ним органом шляхом проведення планових
або позапланових  перевірок  відповідно  до  Закону  України  "Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності".

     Підставою для  відмови  у  видачі  спеціального  дозволу   на
зайняття народною медициною (цілительством) є:

     недостовірність відомостей    у   документах,   поданих   для
отримання спеціального дозволу;

     невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам для зайняття
народною медициною (цілительством) згідно з поданими документами.

     Підставою для  переоформлення  спеціального  дозволу  є зміна
місцезнаходження фізичної особи - підприємця  або  місця  зайняття
народною медициною (цілительством).

     Підставою для  анулювання  спеціального  дозволу  на зайняття
народною медициною (цілительством) є:

     заява цілителя про анулювання спеціального дозволу;

     припинення підприємницької        діяльності         фізичної
особи - підприємця;

     повторне порушення   цілителем  умов  для  зайняття  народною
медициною (цілительством);

     виявлення недостовірних відомостей у документах,  поданих для
отримання спеціального дозволу;

     встановлення факту  передачі спеціального дозволу іншій особі
для зайняття народною медициною (цілительством);

     невиконання розпорядження  про  усунення  порушень  умов  для
зайняття народною медициною (цілительством);

     неможливість цілителя   забезпечити   дотримання   умов   для
зайняття народною медициною (цілительством);

     відмова цілителя у проведенні перевірки дотримання  умов  для
зайняття народною медициною (цілительством);

     смерть фізичної особи - підприємця.

     Зайняття народною   медициною  (цілительством)  з  порушенням
встановлених законодавством вимог тягне за собою  відповідальність
згідно із законом.

     Забороняється здійснення цілительства з використанням засобів
масової інформації".

     2. У    статті   21   Закону   України   "Про  охорону праці"   
(Відомості Верховної Ради України,  2003 р., N 2, ст. 10; 2007 р.,
N 34,  ст.  444;  2009 р.,  N 44, ст. 654; 2010 р., N 28, ст. 353,
N 34, ст. 486; 2011 р., N 6, ст. 47):

     частину третю замінити шістьма частинами такого змісту:

     "Роботодавець повинен  одержати  дозвіл  на  виконання  робіт
підвищеної небезпеки  та  на  експлуатацію  (застосування)  машин,
механізмів,  устаткування  підвищеної  небезпеки  (далі - дозвіл).
Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці  та
його територіальні органи видають дозволи на безоплатній основі на
підставі  висновку  експертизи  стану  охорони  праці  та  безпеки
промислового   виробництва   суб'єкта  господарювання,  проведеної
експертно-технічними центрами,  які належать до  сфери  управління
центрального  органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці,
або  незалежними  експертними  організаціями,   які   забезпечують
науково-технічну  підтримку державного нагляду у сфері промислової
безпеки та  охорони  праці.  На  застосування  машин,  механізмів,
устаткування   підвищеної   небезпеки  виробник  або  постачальник
устаткування підвищеної  небезпеки  отримує  дозвіл  до  прийняття
зобов'язань на постачання.

     Порядок видачі    дозволів   або   відмови   в   їх   видачі,
переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним
органом  виконавчої  влади  з  нагляду  за  охороною праці та його
територіальними органами,  а також переліки  видів  робіт,  машин,
механізмів  та  устаткування підвищеної небезпеки,  проведення або
експлуатація (застосування) яких потребує  отримання  дозволу,  та
граничні  розміри  тарифів  на проведення експертизи стану охорони
праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання,
висновок  якої  є  підставою  для видачі дозволів,  встановлюються
Кабінетом Міністрів України.

     Строк дії дозволу становить:

     на виконання робіт або на експлуатацію машин,  механізмів  та
устаткування  підвищеної небезпеки - п'ять років (з подальшим його
продовженням);

     на застосування машин,  механізмів та устаткування підвищеної
небезпеки - безстроково.

     Підставою для  переоформлення документа дозвільного характеру
є:

     зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної  особи
або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця;

     зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання.

     Підставою для  відмови  у  переоформленні,  видачі  дубліката
дозволу є:

     подання роботодавцем неповного пакета документів,  необхідних
для   переоформлення,   видачі   дубліката   дозволу   згідно   із
встановленим законодавством вичерпним переліком;

     виявлення в документах,  поданих роботодавцем,  недостовірних
відомостей;

     зміна ідентифікаційного  коду  за  Єдиним  державним реєстром
підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)  юридичної  особи  або
реєстраційного   номера   облікової  картки  платника  податків  з
Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зазначеного
у дозволі.

     Переоформлення, видача   дубліката  дозволу  здійснюються  на
безоплатній основі".

     У зв'язку з  цим  частини  четверту  -  чотирнадцяту  вважати
відповідно частинами дев'ятою - дев'ятнадцятою;

     у частині дев'ятій слово "початок" виключити;

     після частини  одинадцятої  доповнити трьома новими частинами
такого змісту:

     "Підставою для анулювання дозволу є:

     заява роботодавця або уповноваженої ним особи про  анулювання
дозволу;

     припинення юридичної   особи   (злиття,   приєднання,  поділ,
перетворення  або  ліквідація)  або   підприємницької   діяльності
фізичною особою - підприємцем;

     виявлення у  поданих  роботодавцем  документах  недостовірних
відомостей  щодо  виконання   робіт   підвищеної   небезпеки   або
експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки,  на
які видано дозвіл;

     повторне порушення вимог законодавства про охорону праці  під
час   виконання   робіт   підвищеної  небезпеки  або  експлуатації
(застосування) устаткування підвищеної небезпеки,  на  які  видано
дозвіл;

     виникнення аварії,  вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в
акті розслідування встановлено,  що  причиною  такої  події  стало
недодержання   вимог  законодавства  про  охорону  праці  під  час
виконання   робіт   підвищеної    небезпеки    або    експлуатації
(застосування)  устаткування  підвищеної небезпеки,  на які видано
дозвіл;

     створення перешкод  під  час  проведення  посадовими  особами
центрального  органу  виконавчої влади з нагляду за охороною праці
або  його  територіального  органу  перевірки   додержання   вимог
законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної
небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування  підвищеної
небезпеки, на які видано дозвіл.

     Перелік підстав  для анулювання дозволу,  наведений у частині
дванадцятій цієї статті, є вичерпним.

     Про анулювання   дозволу   роботодавець   повідомляється    у
письмовій  формі  із  зазначенням  підстав  щодо  анулювання цього
дозволу протягом п'яти днів з дня прийняття рішення органом,  який
видав дозвіл".

     У зв'язку  з  цим  частини дванадцяту - дев'ятнадцяту вважати
відповідно частинами п'ятнадцятою - двадцять другою;

     у частині двадцять  другій  слова  "та  дозвільні  документи"
виключити.

     3. В   абзаці  п'ятому  підпункту  14  пункту  11  розділу  V
"Прикінцеві положення" Закону України  від  17  лютого  2011  року
N 3038-VI     "Про     регулювання    містобудівної    діяльності"
слова  "у  частині   дев'ятій"   замінити   словами   "у   частині
сімнадцятій".

     II. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності з дня,  наступного за днем його
опублікування,  крім пункту 3 розділу I цього Закону, який набирає
чинності з 12 червня 2011 року.

     2. Кабінету  Міністрів України протягом місяця з дня набрання
чинності цим Законом:

     привести свої нормативно-правові акти у відповідність із  цим
Законом;

     забезпечити приведення  міністерствами,  іншими  центральними
органами  виконавчої  влади   їх   нормативно-правових   актів   у
відповідність із цим Законом.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 19 травня 2011 року
          N 3395-VI  
  автор  admin   створено 12 червня 2011 13:20   переглядів (1487)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 19.05.2011 №3392-VI "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"

                      З А К О Н   У К Р А Ї Н И

           Про Перелік документів дозвільного характеру
                 у сфері господарської діяльності
 

     Стаття 1. Затвердити Перелік документів дозвільнaого характеру
у  сфері  господарської  діяльності  (далі  -  Перелік)  згідно  з
додатком (додається).

     Термін "документ    дозвільного   характеру"   вживається   у
значенні,  наведеному у Законі України "Про  дозвільну  систему  у
сфері господарської діяльності".

     Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання
документів дозвільного характеру,  необхідність отримання яких  не
передбачена  законом та які не внесені до Переліку,  затвердженого
цим Законом.

     Документи дозвільного  характеру,  необхідність  видачі  яких
встановлюється  міжнародними  договорами,  згода на обов'язковість
яких  надана  Верховною  Радою   України,   що   не   внесені   до
затвердженого   цим  Законом  Переліку,  видаються  відповідно  до
міжнародних договорів.

     Видача документів дозвільного характеру у  сферах  державного
експортного  контролю,  державного  регулювання  ринків фінансових
послуг,  охорони  державної  таємниці   (провадження   діяльності,
пов'язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції
та використання ядерної енергії здійснюється згідно  із  законами,
що регулюють відносини у цих сферах.

     Встановлення інших  видів  документів дозвільного характеру у
сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом  внесення
відповідних змін до цього Закону.

     Зміни до  Переліку  вносяться  одночасно  (разом) з внесенням
змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері.

     Стаття 2. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

     2. Внести до частини першої  статті  4  Закону  України  "Про
дозвільну     систему    у    сфері   господарської    діяльності" 
(Відомості Верховної  Ради  України,  2005  р.,  N  48,  ст.  483;
2010 р., N 13, ст. 128, N 46, ст. 547) такі зміни:

     абзац шостий викласти в такій редакції:

     "вичерпний перелік    підстав    для    відмови   у   видачі,
переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного
характеру";

     доповнити абзацом дев'ятим такого змісту:

     "перелік документів    дозвільного    характеру    у    сфері
господарської діяльності".

     3. Кабінету Міністрів України протягом трьох  місяців  з  дня
опублікування цього Закону:

     підготувати та  подати  на  розгляд  Верховної  Ради  України
пропозиції щодо внесення змін до законів України для їх приведення
у відповідність із цим Законом;

     привести свої  нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;

     забезпечити приведення  міністерствами  та  іншими   органами
виконавчої  влади  їх нормативно-правових актів у відповідність із
цим Законом.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 19 травня 2011 року
          N 3392-VI
  автор  admin   створено 12 червня 2011 13:07   переглядів (1993)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 07.04.2011 №3222-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И

               Про внесення змін до Закону України
            "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     1. Внести до Закону України "Про Державний бюджет України  на
2011 рік"    (Відомості   Верховної    Ради    України,   2011 р.,
N 7-8,  ст. 52; із змінами, внесеними Законом України від 7 квітня
2011 року N 3220-VI) такі зміни:

     1) у статті 1:

     у частині  першій  цифри  "285.064.879,4",  "238.581.192,9" і
"46.483.686,5"  замінити   відповідно   цифрами   "285.072.779,4",
"239.630.292,9" і "45.442.486,5";

     у частині  другій  цифри  "325.520.850,3",  "279.087.019,8" і
"46.433.830,5"  замінити   відповідно   цифрами   "325.528.750,3",
"280.136.119,8" і "45.392.630,5";

     2) у статті 14:

     у пункті  1  цифри  і  слово "81 відсотка" замінити цифрами і
словом "79 відсотків";

     у пункті 2 цифри і слово "19 відсотків"  замінити  цифрами  і
словом "21 відсотка";

     3) внести зміни до додатків N 1,  N 3 і N 7 до Закону України
"Про    Державний   бюджет    України   на   2011 рік"   згідно  з
додатками N 1, N 2 і N 3 до цього Закону.

     2. Цей Закон набирає чинності з 1 травня 2011 року.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 7 квітня 2011 року
          N 3222-VI
 

                                       Додаток N 1
                                    до Закону України
                           "Про внесення змін до Закону України
                        "Про Державний бюджет України на 2011 рік"

              Зміни до додатка N 1 до Закону України
            "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
          "Доходи Державного бюджету України на 2011 рік"

                                                        (тис.грн.) -------------------------------------------------------------------------------- |   Код  |    Найменування згідно з  |   Всього    |  Загальний  | Спеціальний | |        |       класифікацією       |             |     фонд    |    фонд     | |        |      доходів бюджету      |             |             |             | |        |                           |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |        |Разом доходів:             |285 072 779,4|239 630 292,9| 45 442 486,5| |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |        |Всього доходів (без        |282 564 024,2|237 121 537,7| 45 442 486,5| |        |урахування міжбюджетних    |             |             |             | |        |трансфертів)               |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |10000000|Податкові надходження      |237 888 826,3|218 014 470,2| 19 874 356,1| |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14000000|Внутрішні податки на       |153 016 900,0|135 881 000,0| 17 135 900,0| |        |товари та послуги          |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14010000|Податок на додану вартість |112 979 100,0|107 349 100,0|  5 630 000,0| |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14010100|Податок на додану вартість | 66 445 100,0| 66 445 100,0|             | |        |з вироблених в Україні     |             |             |             | |        |товарів (робіт, послуг)    |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14020000|Акцизний податок з         | 34 210 900,0| 27 269 900,0|  6 941 000,0| |        |вироблених в Україні       |             |             |             | |        |підакцизних товарів        |             |             |             | |        |(продукції)                |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14030000|Акцизний податок з ввезених|  5 826 900,0|  1 262 000,0|  4 564 900,0| |        |на митну територію України |             |             |             | |        |підакцизних товарів        |             |             |             | |        |(продукції)                |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |20000000|Неподаткові надходження    | 42 972 955,4| 18 740 960,1| 24 231 995,3| |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |25000000|Власні надходження         | 17 372 036,9|             | 17 372 036,9| |        |бюджетних установ          |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |25020000|Інші джерела власних       |     51 625,1|             |     51 625,1| |        |надходжень бюджетних       |             |             |             | |        |установ                    |             |             |             | --------------------------------------------------------------------------------
 

 
                                         Додаток N 2
                                    до Закону України
                           "Про внесення змін до Закону України
                        "Про Державний бюджет України на 2011 рік"

              Зміни до додатка N 3 до Закону України
            "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
     "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2011 рік"
 

                                                        (тис.грн.) ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |  Код  | Код  |      Найменування       |                       Загальний фонд                              |                      Спеціальний фонд                        |   Разом:    | | прог- |функ- |  згідно з відомчою і    |-------------------------------------------------------------------+--------------------------------------------------------------|             | |рамної | ціо- |програмною класифікаціями|   Всього    |   видатки   |        з них:            | видатки    |   Всього   |   видатки  |          з них:       |  видатки   |             | |класи- |наль- | видатків та кредитування|             | споживання  |--------------------------| розвитку   |            | споживання |-----------------------|  розвитку  |             | |фікації| ної  |   державного бюджету    |             |             |   оплата    |комунальні  |            |            |            |  оплата   | комунальні|            |             | |видат- | кла- |    ( v0604201-01 )      |             |             |   праці     |послуги та  |            |            |            |  праці    | послуги та|            |             | |ків та |сифі- |                         |             |             |             |енергоносії |            |            |            |           |енергоносії|            |             | |креди- |кації |                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |тування|видат-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |держав-|ків та|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |  ного |креди-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |бюджету|туван-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |  ня  |                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |бюдже-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |  ту  |                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |       |      |Всього:                  |280 136 119,8|244 801 579,8| 39 427 410,6| 2 998 998,8|33 834 540,0|45 392 630,5|27 763 858,6|2 074 227,6|  844 477,4|17 628 771,9|325 528 750,3| |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3110000|      |Державна служба          |  1 071 888,6|     10 933,6|      6 837,3|     1 171,9| 1 060 955,0| 7 683 115,0| 4 308 180,5|           |           | 3 374 934,5|  8 755 003,6| |       |      |автомобільних доріг      |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |України                  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3111000|      |Апарат Державної служби  |  1 071 888,6|     10 933,6|      6 837,3|     1 171,9| 1 060 955,0| 7 683 115,0| 4 308 180,5|           |           | 3 374 934,5|  8 755 003,6| |       |      |автомобільних доріг      |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |України                  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3111020| 0456 |Розвиток мережі і        |  1 049 100,0|             |             |            | 1 049 100,0| 3 405 434,5|    30 500,0|           |           | 3 374 934,5|  4 454 534,5| |       |      |утримання автомобільних  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |доріг загального         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |користування             |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3111030| 0456 |Погашення зобов'язань за |             |             |             |            |            | 4 277 680,5| 4 277 680,5|           |           |            |  4 277 680,5| |       |      |кредитами, отриманими під|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |гарантію Кабінету        |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |Міністрів України на     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |розвиток мережі          |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |автомобільних доріг      |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |загального користування  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3130000|      |Державна служба          |             |             |             |            |            | 2 414 600,0|            |           |           | 2 414 600,0|  2 414 600,0| |       |      |автомобільних доріг      |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |України (загальнодержавні|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |витрати)                 |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3131000|      |Державна служба          |             |             |             |            |            | 2 414 600,0|            |           |           | 2 414 600,0|  2 414 600,0| |       |      |автомобільних доріг      |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |України (загальнодержавні|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |витрати)                 |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3131020| 0180 |Субвенція з державного   |             |             |             |            |            | 2 414 600,0|            |           |           | 2 414 600,0|  2 414 600,0| |       |      |бюджету місцевим бюджетам|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |на будівництво,          |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |реконструкцію, ремонт та |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |утримання вулиць і доріг |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |комунальної власності у  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |населених пунктах        |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3510000|      |Міністерство фінансів    | 86 337 137,6| 80 391 155,5|             |            | 4 445 982,1|   791 832,8|            |           |           |   791 832,8| 87 128 970,4| |       |      |України (загальнодержавні|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |витрати)                 |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3511000|      |Міністерство фінансів    | 86 337 137,6| 80 391 155,5|             |            | 4 445 982,1|   791 832,8|            |           |           |   791 832,8| 87 128 970,4| |       |      |України (загальнодержавні|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |витрати)                 |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |3511260| 0180 |Додаткова дотація з      |    100 000,0|    100 000,0|             |            |            |            |            |           |           |            |    100 000,0| |       |      |державного бюджету       |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |місцевим бюджетам на     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |забезпечення пальним     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |станцій (відділень)      |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |екстреної, швидкої та    |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |невідкладної медичної    |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |допомоги                 |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |6380000|      |Державне космічне        |    420 188,5|    132 027,3|     84 364,5|    15 655,1|   288 161,2|    23 329,7|     4 616,7|    1 096,2|      196,0|    18 713,0|    443 518,2| |       |      |агентство України        |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |6381000|      |Апарат Державного        |    420 188,5|    132 027,3|     84 364,5|    15 655,1|   288 161,2|    23 329,7|     4 616,7|    1 096,2|      196,0|    18 713,0|    443 518,2| |       |      |космічного агентства     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |України                  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |6381150| 0512 |Утилізація звичайних     |             |             |             |            |            |     7 900,0|            |           |           |     7 900,0|      7 900,0| |       |      |видів боєприпасів,       |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |непридатних для          |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |подальшого використання  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |та зберігання            |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
 

                                           Додаток  N 3
                                    до Закону України
                           "Про внесення змін до Закону України
                        "Про Державний бюджет України на 2011 рік"

              Зміни до додатка N 7 до Закону України
            "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
                     "Міжбюджетні трансферти
                 (додаткові дотації та субвенції)
                   з Державного бюджету України
                  місцевим бюджетам на 2011 рік"

                                                        (тис.грн.) --------------------------------------------------------------- |Код бюджету| Назва місцевого  |   Додаткова   |Субвенції з   | |           |     бюджету      |   дотація з   |державного    | |           |адміністративно-  |  державного   |бюджету       | |           | територіальної   |  бюджету на:  |--------------| |           |     одиниці      |               |Субвенція     | |           |                  |               |спеціального  | |           |                  |               |фонду на:     | |           |                  |---------------+--------------| |           |                  |  забезпечення | будівництво, | |           |                  |пальним станцій|реконструкцію,| |           |                  |  (відділень)  |   ремонт та  | |           |                  |   екстреної,  |   утримання  | |           |                  |   швидкої та  |вулиць і доріг| |           |                  |  невідкладної |  комунальної | |           |                  |    медичної   |  власності у | |           |                  |    допомоги   |   населених  | |           |                  |               |    пунктах   | |-----------+------------------+---------------+--------------| |01100000000|Бюджет Автономної |        4 275,5|              | |           |Республіки Крим   |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |02100000000|Обласний бюджет   |        3 590,9|              | |           |Вінницької області|               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |03100000000|Обласний бюджет   |        2 255,3|              | |           |Волинської області|               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |04100000000|Обласний бюджет   |        7 299,8|              | |           |Дніпропетровської |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |05100000000|Обласний бюджет   |        9 725,4|              | |           |Донецької області |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |06100000000|Обласний бюджет   |        2 797,4|              | |           |Житомирської      |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |07100000000|Обласний бюджет   |        2 708,1|              | |           |Закарпатської     |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |08100000000|Обласний бюджет   |        3 941,3|              | |           |Запорізької       |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |09100000000|Обласний бюджет   |        3 003,7|              | |           |Івано-Франківської|               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |10100000000|Обласний бюджет   |        3 745,7|              | |           |Київської області |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |11100000000|Обласний бюджет   |        2 214,2|              | |           |Кіровоградської   |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |12100000000|Обласний бюджет   |        5 028,9|              | |           |Луганської області|               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |13100000000|Обласний бюджет   |        5 546,7|              | |           |Львівської області|               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |14100000000|Обласний бюджет   |        2 587,8|              | |           |Миколаївської     |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |15100000000|Обласний бюджет   |        5 201,6|              | |           |Одеської області  |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |16100000000|Обласний бюджет   |        3 262,3|              | |           |Полтавської       |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |17100000000|Обласний бюджет   |        2 505,3|              | |           |Рівненської       |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |18100000000|Обласний бюджет   |        2 550,4|              | |           |Сумської області  |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |19100000000|Обласний бюджет   |        2 368,8|              | |           |Тернопільської    |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |20100000000|Обласний бюджет   |        6 024,1|              | |           |Харківської       |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |21100000000|Обласний бюджет   |        2 378,7|              | |           |Херсонської       |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |22100000000|Обласний бюджет   |        2 902,0|              | |           |Хмельницької      |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |23100000000|Обласний бюджет   |        2 817,7|              | |           |Черкаської області|               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |24100000000|Обласний бюджет   |        1 967,4|              | |           |Чернівецької      |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |25100000000|Обласний бюджет   |        2 414,2|              | |           |Чернігівської     |               |              | |           |області           |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |26000000000|Міський бюджет    |        6 059,0|              | |           |міста Києва       |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |27000000000|Міський бюджет    |          827,8|              | |           |міста Севастополя |               |              | |-----------+------------------+---------------+--------------| |           |ВСЬОГО            |      100 000,0|   2 414 600,0| ---------------------------------------------------------------    
  автор  admin   створено 18 квітня 2011 22:37   переглядів (1283)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 07.04.2011 № 3221-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України"

                     З А К О Н   У К Р А Ї Н И

         Про внесення змін до Податкового кодексу України
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     1. Внести  до  Податкового  кодексу  України  такі зміни:

     1) у пункті 176.2 статті 176:

     в абзаці першому підпункту "б":

     слова "якщо  інше  не  визначено   нормами   цього   Кодексу"
виключити;

     друге речення  викласти  в такій редакції:  "Такий розрахунок
подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів  платнику
податку податковим агентом протягом звітного періоду";

     підпункт "д" виключити;

     2) підрозділ  5  розділу  XX  "Перехідні положення" доповнити
пунктом 3 такого змісту:

     "3. Тимчасово,  до 31  липня  2011  року,  встановити  ставки
акцизного податку на такі товари:

------------------------------------------------------------------ |   Код товару  |      Опис товару      |Ставки акцизного податку| |  (продукції)  |      (продукції)      |    у твердих сумах з   | |    згідно з   |    згідно з УКТ ЗЕД   |  одиниці реалізованого | |    УКТ ЗЕД    |                       |   товару (продукції)   | |               |                       |------------------------| |               |                       | одиниці виміру| ставка | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 11 25 00  |інші спеціальні бензини|    євро за    |   132  | |               |                       |1000 кілограмів|        | |               |-----------------------+---------------+--------| |               |Бензини моторні:       |               |        | |               |-----------------------+---------------+--------| |               |бензини моторні з      |               |        | |               |вмістом свинцю         |               |        | |               |0,013 г/л або менше:   |               |        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 11 41 11  |із вмістом не менш як  |    євро за    |   132  | |2710 11 41 31  |5 мас. % біоетанолу або|1000 кілограмів|        | |2710 11 41 91  |не менш як 5 мас. %    |               |        | |2710 11 45 11  |етил-трет-бутилового   |               |        | |2710 11 49 11  |етеру або їх суміші:   |               |        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 11 41 19  |інші бензини           |    євро за    |   132  | |2710 11 41 39  |                       |1000 кілограмів|        | |2710 11 41 99  |                       |               |        | |2710 11 45 99  |                       |               |        | |2710 11 49 99  |                       |               |        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 11 51 00  |з вмістом свинцю       |    євро за    |   132  | |2710 11 59 00  |більш як 0,013 г/л     |1000 кілограмів|        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 11 90 00  |Інші легкі дистиляти   |    євро за    |   132  | |               |                       |1000 кілограмів|        | |               |-----------------------+---------------+--------| |               |Важкі дистиляти        |               |        | |               |(газойлі) із           |               |        | |               |вмістом сірки:         |               |        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 19 31 40  |більш як 0,2 мас. %    |    євро за    |   60   | |2710 19 35 40  |                       |1000 кілограмів|        | |2710 19 49 00  |                       |               |        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 19 31 30  |більш як 0,035 мас. %, |    євро за    |   39   | |2710 19 35 30  |але не більш як        |1000 кілограмів|        | |2710 19 41 30  |0,2 мас. %             |               |        | |2710 19 45 00  |                       |               |        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 19 31 20  |більш як 0,005 мас. %, |    євро за    |   32   | |2710 19 35 20  |але не більш як        |1000 кілограмів|        | |2710 19 41 20  |0,035 мас.%            |               |        | |---------------+-----------------------+---------------+--------| |2710 19 31 10  |не більш як            |    євро за    |  22".  | |2710 19 35 10  |0,005 мас. %           |1000 кілограмів|        | |2710 19 41 10  |                       |               |        | ------------------------------------------------------------------

     2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 7 квітня 2011 року
          N 3221-VI    
  автор  admin   створено 18 квітня 2011 22:33   переглядів (1714)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 07.04.2011 №3220-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на т

                   З А К О Н   У К Р А Ї Н И

               Про внесення змін до Закону України
            "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
           щодо надання субвенції з державного бюджету
          місцевим бюджетам на погашення заборгованості
              з різниці в тарифах на теплову енергію
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     1. Внести  до Закону України "Про Державний бюджет України на
2011 рік" ( 2857-17 ) (Відомості Верховної Ради України,  2011 р.,
N 7-8, ст. 52) такі зміни:

     1) у статті 1:

     у частині  першій  цифри  "281.464.879,4"  та  "42.883.686,5"
замінити відповідно цифрами "285.064.879,4" та "46.483.686,5";

     у частині  другій  цифри  "321.920.850,3"  та  "42.833.830,5"
замінити відповідно цифрами "325.520.850,3" та "46.433.830,5";

     2) статтю 4 доповнити пунктом 40 такого змісту:

     "40) надходження  податку  на  додану вартість при здійсненні
митного оформлення природного газу,  ввезеного на митну  територію
України  у  минулих  періодах,  з  урахуванням штрафних санкцій та
пені";

     3) статтю 14 доповнити пунктом 53 такого змісту:

     "53) субвенцію з  державного  бюджету  місцевим  бюджетам  на
погашення  заборгованості  з різниці в тарифах на теплову енергію,
що вироблялася,  транспортувалася та  постачалася  населенню,  яка
виникла  у  зв'язку  з невідповідністю фактичної вартості теплової
енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними
органами  державної влади чи органами місцевого самоврядування (за
рахунок джерел, визначених пунктом 40 статті 4 цього Закону)";

     4) статтю 20 доповнити пунктом 6 такого змісту:

     "6) субвенція  з  державного  бюджету  місцевим  бюджетам  на
погашення  заборгованості  з різниці в тарифах на теплову енергію,
що вироблялася,  транспортувалася та  постачалася  населенню,  яка
виникла  у  зв'язку  з невідповідністю фактичної вартості теплової
енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними
органами державної влади чи органами місцевого самоврядування";

     5) доповнити статтею 34 такого змісту:

     "Стаття 34.   Установити,   що   перерахування   субвенції  з
державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з
різниці   в   тарифах   на   теплову   енергію,   що  вироблялася,
транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з
невідповідністю  фактичної  вартості теплової енергії тарифам,  що
затверджувалися або погоджувалися відповідними органами  державної
влади   чи   органами  місцевого  самоврядування,  здійснюється  у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

     6) внести зміни до додатків N 1, N 3 та N 7 до Закону України
"Про  Державний  бюджет  України на 2011 рік" ( 2857-17 ) згідно з
додатками N 1, N 2 та N 3 до цього Закону.

     2. Цей Закон набирає чинності з дня,  наступного за днем його
опублікування.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 7 квітня 2011 року
          N 3220-VI
 

                                      Додаток N 1
                                   до Закону України
                          "Про внесення змін до Закону України
                       "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
                      щодо надання субвенції з державного бюджету
                     місцевим бюджетам на погашення заборгованості
                        з різниці в тарифах на теплову енергію"

              Зміни до додатка N 1 до Закону України
      "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( 2857-17 )
         "Доходи Державного бюджету України на 2011 рік"
 

                                                       (тис. грн.) -------------------------------------------------------------------------------- |   Код  |   Найменування згідно з   |   Всього    |  Загальний  | Спеціальний | |        |   класифікацією доходів   |             |     фонд    |    фонд     | |        |           бюджету         |             |             |             | |        |      ( v0604201-01 )      |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |        |Разом доходів:             |285 064 879,4|238 581 192,9| 46 483 686,5| |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |        |Всього доходів (без        |282 556 124,2|236 072 437,7| 46 483 686,5| |        |урахування міжбюджетних    |             |             |             | |        |трансфертів)               |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |10000000|Податкові надходження      |237 888 826,3|216 965 370,2| 20 923 456,1| |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14000000|Внутрішні податки на товари|153 016 900,0|134 831 900,0| 18 185 000,0| |        |та послуги                 |             |             |             | |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14010000|Податок на додану вартість |111 930 000,0|106 300 000,0|  5 630 000,0| |--------+---------------------------+-------------+-------------+-------------| |14010300|Податок на додану вартість |82 011 000,0 |78 411 000,0 |  3 600 000,0| |        |з ввезених на територію    |             |             |             | |        |України товарів            |             |             |             | --------------------------------------------------------------------------------
 

 
                                      Додаток N 2
                                   до Закону України
                          "Про внесення змін до Закону України
                       "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
                      щодо надання субвенції з державного бюджету
                     місцевим бюджетам на погашення заборгованості
                        з різниці в тарифах на теплову енергію"

              Зміни до додатка N 3 до Закону України
      "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( 2857-17 )
                        "Розподіл видатків
             Державного бюджету України на 2011 рік"
 

                                                        (тис.грн.)

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |  Код  | Код  |      Найменування       |                       Загальний фонд                              |                      Спеціальний фонд                        |   Разом:    | | прог- |функ- |  згідно з відомчою і    |-------------------------------------------------------------------+--------------------------------------------------------------|             | |рамної | ціо- |програмною класифікаціями|   Всього    |   видатки   |        з них:            | видатки    |   Всього   |   видатки  |          з них:       |  видатки   |             | |класи- |наль- | видатків та кредитування|             | споживання  |--------------------------| розвитку   |            | споживання |-----------------------|  розвитку  |             | |фікації| ної  |   державного бюджету    |             |             |   оплата    |комунальні  |            |            |            |  оплата   | комунальні|            |             | |видат- | кла- |    ( v0604201-01 )      |             |             |   праці     |послуги та  |            |            |            |  праці    | послуги та|            |             | |ків та |сифі- |                         |             |             |             |енергоносії |            |            |            |           |енергоносії|            |             | |креди- |кації |                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |тування|видат-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |держав-|ків та|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |  ного |креди-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |бюджету|туван-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |  ня  |                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |бюдже-|                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |  ту  |                         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |       |      |Всього:                  |279 087 019,8|244 801 579,8| 39 427 410,6| 3 098 998,8|32 785 440,0|46 433 830,5|30 520 763,9|2 074 227,6|  844 477,4|15 913 066,6|325 520 850,3| |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |2760000|      |Міністерство             |     39 200,0|      1 683,2|             |            |    37 516,8| 3 736 499,0| 3 654 599,0|           |           |    81 900,0|  3 775 699,0| |       |      |регіонального розвитку,  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |будівництва та           |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |житлово-комунального     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |господарства України     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |(загальнодержавні        |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |витрати)                 |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |2761000|      |Міністерство             |     39 200,0|      1 683,2|             |            |    37 516,8| 3 736 499,0| 3 654 599,0|           |           |    81 900,0|  3 775 699,0| |       |      |регіонального розвитку,  |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |будівництва та           |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |житлово-комунального     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |господарства України     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |(загальнодержавні        |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |витрати)                 |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |-------+------+-------------------------+-------------+-------------+-------------+------------+------------+------------+------------+-----------+-----------+------------+-------------| |2761380| 0180 |Субвенція з державного   |             |             |             |            |            |3 600       | 3 600 000,0|           |           |            |  3 600 000,0| |       |      |бюджету місцевим         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |бюджетам на погашення    |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |заборгованості з         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |різниці в тарифах на     |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |теплову енергію, що      |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |вироблялася,             |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |транспортувалася         |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |та постачалася населенню,|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |яка виникла в зв'язку    |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |з невідповідністю        |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |фактичної вартості       |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |теплової енергії тарифам,|             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |що затверджувалися або   |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |погоджувалися            |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |відповідними органами    |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |державної влади          |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |чи органами місцевого    |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | |       |      |самоврядування           |             |             |             |            |            |            |            |           |           |            |             | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
 

                                          Додаток N 3
                                   до Закону України
                          "Про внесення змін до Закону України
                       "Про Державний бюджет України на 2011 рік"
                      щодо надання субвенції з державного бюджету
                     місцевим бюджетам на погашення заборгованості
                        з різниці в тарифах на теплову енергію"

              Зміни до додатка N 7 до Закону України
      "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( 2857-17 )
            "Міжбюджетні трансферти (додаткові дотації
            та субвенції) з Державного бюджету України
                  місцевим бюджетам на 2011 рік"
 

                                                       (тис. грн.)

------------------------------------------------------------------ |Код бюджету|  Назва місцевого |  Субвенції з державного бюджету | |           |     бюджету      |---------------------------------| |           | адміністративно- |Субвенція спеціального фонду на: | |           |  територіальної  |---------------------------------| |           |      одиниці     |    погашення заборгованості з   | |           |                  |   різниці в тарифах на теплову  | |           |                  |     енергію, що вироблялася,    | |           |                  | транспортувалася та постачалася | |           |                  | населенню, яка виникла в зв'язку| |           |                  |   з невідповідністю фактичної   | |           |                  |    вартості теплової енергії    | |           |                  | тарифам, що затверджувалися або | |           |                  |    погоджувалися відповідними   | |           |                  |   органами державної влади чи   | |           |                  |органами місцевого самоврядування| |-----------+------------------+---------------------------------| |01100000000|Бюджет Автономної |                                 | |           |Республіки Крим   |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |02100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Вінницької області|                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |03100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Волинської області|                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |04100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Дніпропетровської |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |05100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Донецької області |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |06100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Житомирської      |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |07100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Закарпатської     |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |08100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Запорізької       |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |09100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Івано-            |                                 | |           |Франківської      |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Київської         |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |11100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Кіровоградської   |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |12100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Луганської області|                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |13100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Львівської області|                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |14100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Миколаївської     |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |15100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Одеської          |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |16100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Полтавської       |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |17100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Рівненської       |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |18100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Сумської          |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |19100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Тернопільської    |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |20100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Харківської       |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |21100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Херсонської       |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |22100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Хмельницької      |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |23100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Черкаської області|                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |24100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Чернівецької      |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |25100000000|Обласний бюджет   |                                 | |           |Чернігівської     |                                 | |           |області           |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |26000000000|Міський бюджет    |                                 | |           |міста Києва       |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |27000000000|Міський бюджет    |                                 | |           |міста             |                                 | |           |Севастополя       |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |12202000000|м. Алчевськ       |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |05203000000|м. Артемівськ     |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |08202000000|м. Бердянськ      |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |02201000000|м. Вінниця        |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |18202000000|м. Глухів         |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |05201000000|м. Донецьк        |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |04204000000|м. Жовті Води     |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |08201000000|м. Запоріжжя      |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |11202000000|м. Знам'янка      |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |09201000000|м. Івано-         |                                 | |           |Франківськ        |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |05217000000|м. Красний Лиман  |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |12201000000|м. Луганськ       |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |13201000000|м. Львів          |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |06204000000|м. Новоград-      |                                 | |           |Волинський        |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10212000000|м. Обухів (для    |                                 | |           |с. Таценки)       |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |15201000000|м. Одеса          |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |01201000000|м. Сімферополь    |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10209000000|м. Славутич       |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |05224000000|м. Сніжне         |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |01210000000|м. Феодосія       |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |20201000000|м. Харків         |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |05226000000|м. Харцизьк (в    |                                 | |           |тому числі для    |                                 | |           |м. Зугрес -       |                                 | |           |15000,0           |                                 | |           |тис. грн.)        |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |06302000000|Баранівський р-н  |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |08301000000|Бердянський р-н   |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10306000000|Броварський р-н   |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10307000000|Васильківський р-н|                                 | |           |(Київська обл.)   |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |06307000000|Ємільчинський р-н |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |17308000000|Здолбунівський р-н|                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10313000000|Києво-            |                                 | |           |Святошинський р-н |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |08309000000|Куйбишевський р-н |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |06315000000|Новоград-         |                                 | |           |Волинський р-н    |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |17315000000|Рокитнівський р-н |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |17316000000|Сарненський р-н   |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |01312000000|Сімферопольський  |                                 | |           |р-н               |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |15323000000|Тарутинський р-н  |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |19315000000|Тернопільський р-н|                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |06321000000|Червоноармійський |                                 | |           |р-н               |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |08319000000|Чернігівський р-н |                                 | |           |(Запорізька обл.) |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |25321000000|Чернігівський р-н |                                 | |           |(Чернігівська     |                                 | |           |обл.)             |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |05316000000|Шахтарський р-н   |                                 | |           |(для с. Розівка)  |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |22305301000|Бюджет            |                                 | |           |Деражнянської     |                                 | |           |міської ради      |                                 | |           |Деражнянського    |                                 | |           |р-ну              |                                 | |           |Хмельницької обл. |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10306516000|Бюджет Пухівської |                                 | |           |сільської ради    |                                 | |           |Броварського р-ну |                                 | |           |Київської обл.    |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |10306522000|Бюджет            |                                 | |           |Семиполківської   |                                 | |           |сільської ради    |                                 | |           |Броварського р-ну |                                 | |           |Київської обл.    |                                 | |-----------+------------------+---------------------------------| |           |ВСЬОГО            |                      3 600 000,0| ------------------------------------------------------------------    
  автор  admin   створено 18 квітня 2011 22:29   переглядів (986)   коментарів (0) 

Верховна Рада УкраїниЗакон України від 17.02.2011 №3038-VI " Про регулювання містобудівної діяльності"

                   З А К О Н   У К Р А Ї Н И

             Про регулювання містобудівної діяльності
 

     Цей Закон   встановлює   правові   та   організаційні  основи
містобудівної діяльності і  спрямований  на  забезпечення  сталого
розвитку   територій   з  урахуванням  державних,  громадських  та
приватних інтересів.

                   Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термінів

     1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в  такому
значенні:

     1)  Генеральна     схема    планування    території   України  
-  містобудівна  документація, що визначає концептуальні вирішення
планування та використання території України;

     2) генеральний   план   населеного   пункту   -  містобудівна
документація,   що   визначає   принципові   вирішення   розвитку,
планування,  забудови  та іншого використання території населеного
пункту;

     3) детальний план території - містобудівна  документація,  що
визначає планувальну організацію та розвиток території;

     4) замовник - фізична або юридична особа,  яка має намір щодо
забудови території  (однієї  чи  декількох  земельних  ділянок)  і
подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

     5) інженерно-транспортна     інфраструктура     -    комплекс
інженерних, транспортних споруд і комунікацій;

     6) лінії регулювання забудови  -  визначені  в  містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній,  меж окремих земельних  ділянок,  природних  меж  та  інших
територій;

     7) містобудівна   документація   -  затверджені  текстові  та
графічні матеріали з питань регулювання  планування,  забудови  та
іншого використання територій;

     8) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки
(далі - містобудівні умови та обмеження) -  документ,  що  містить
комплекс  планувальних  та  архітектурних  вимог до проектування і
будівництва щодо  поверховості  та  щільності  забудови  земельної
ділянки,  відступів  будинків  і  споруд  від червоних ліній,  меж
земельної ділянки,  її благоустрою та озеленення,  інші вимоги  до
об'єктів будівництва,  встановлені законодавством та містобудівною
документацією;

     9) план   зонування   території   (зонінг)   -   містобудівна
документація,   що   визначає   умови  та  обмеження  використання
території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

     10) приміська зона - територія,  що забезпечує просторовий та
соціально-економічний розвиток міста;

     11) проектна  документація - затверджені текстові та графічні
матеріали,  якими визначаються містобудівні,  об'ємно-планувальні,
архітектурні,  конструктивні,  технічні, технологічні вирішення, а
також кошториси об'єктів будівництва;

     12)  схеми  планування  території  на  регіональному  рівні -
планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної
схеми     планування      території      України    та    визначає
принципові  вирішення розвитку, планування, забудови, використання
територій  адміністративно-територіальних  одиниць  та  їх окремих
частин;

     13) територія  -  частина  земної   поверхні   з   повітряним
простором  та  розташованими  під  нею  надрами у визначених межах
(кордонах),  що  має  певне  географічне  положення,  природні  та
створені в результаті діяльності людей умови і ресурси;

     14) червоні  лінії  -  визначені в містобудівній документації
щодо пунктів геодезичної мережі межі  існуючих  та  запроектованих
вулиць,  доріг,  майданів,  які  розділяють  території забудови та
території іншого призначення.

     Стаття 2. Планування і забудова територій

     1. Планування і забудова  територій  -  діяльність  державних
органів,  органів місцевого самоврядування,  юридичних та фізичних
осіб, яка передбачає:

     1) прогнозування розвитку територій;

     2) забезпечення   раціонального   розселення   і   визначення
напрямів сталого розвитку територій;

     3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

     4) взаємоузгодження   державних,   громадських  та  приватних
інтересів під час планування і забудови територій;

     5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової
та громадської       забудови,      виробничих,      рекреаційних,
природоохоронних,  оздоровчих,  історико-культурних та інших зон і
об'єктів;

     6) встановлення    режиму   забудови   територій,   на   яких
передбачено провадження містобудівної діяльності;

     7) розроблення  містобудівної  та   проектної   документації,
будівництво об'єктів;

     8) реконструкцію існуючої забудови та територій;

     9) збереження,   створення   та   відновлення   рекреаційних,
природоохоронних,  оздоровчих територій та  об'єктів,  ландшафтів,
лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

     10) створення      та     розвиток     інженерно-транспортної
інфраструктури;

     11) проведення моніторингу забудови;

     12) ведення містобудівного кадастру;

     13) здійснення контролю у сфері містобудування.

     2. Інструментом державного регулювання планування територій є
містобудівна   документація,   яка   поділяється  на  документацію
державного, регіонального та місцевого рівнів.

     3. Містобудівна документація  розробляється  на  паперових  і
електронних  носіях  на оновленій картографічній основі в цифровій
формі  як  набори  профільних  геопросторових  даних  у  державній
геодезичній   системі   координат   УСК-2000   і   єдиній  системі
класифікації та кодування об'єктів будівництва для формування  баз
даних містобудівного кадастру.

     Стаття 3. Законодавство у сфері містобудівної діяльності

     1. Відносини  у  сфері  містобудівної  діяльності регулюються
Конституцією України, Цивільним, Господарським,Земельним кодексами
України,  цим Законом,  законами  України  "Про  Генеральну  схему
планування      території        України",      "Про        основи
містобудування",        "Про       архітектурну       діяльність", 
"Про    комплексну     реконструкцію     кварталів  (мікрорайонів)
застарілого      житлового      фонду",     "Про     землеустрій", 
іншими нормативно-правовими актами.

     2. Якщо    міжнародним    договором    України,    згода   на
обов'язковість якого надана Верховною Радою  України,  встановлено
інші   правила,   ніж   ті,   що   передбачені   цим  Законом,  то
застосовуються правила міжнародного договору України.

     Стаття 4. Об'єкти та суб'єкти містобудування

     1. Об'єктами містобудування на  державному  та  регіональному
рівнях  є  планувальна організація території,  система розселення,
система   взаємопов'язаного   комплексного   розміщення   основних
об'єктів   промисловості,  транспорту,  інженерної  та  соціальної
інфраструктури,  функціональне  зонування  території  України,  її
частин  (груп  областей),  території  Автономної  Республіки Крим,
областей, адміністративних районів.

     Об'єктами містобудування  на  місцевому  рівні  є   комплекси
об'єктів будівництва, об'єднаних спільною планувальною структурою,
об'ємно-просторовим        рішенням,        інженерно-транспортною
інфраструктурою  в  межах  населеного пункту,  його функціональної
зони (сельбищної,  промислової,  центру,  курортної,  рекреаційної
тощо),  планувального,  житлового району,  мікрорайону (кварталу),
приміської зони.

     Об'єктами будівництва є будинки,  будівлі, споруди будь-якого
призначення,  їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної
інфраструктури.

     2. Суб'єктами  містобудування  є  органи  виконавчої   влади,
Верховна   Рада   Автономної   Республіки   Крим,  Рада  міністрів
Автономної  Республіки  Крим,  органи  місцевого   самоврядування,
фізичні та юридичні особи.

     Стаття 5. Обов'язковість дотримання вимог містобудівної
               документації

     1. Програми розвитку регіонів та населених пунктів,  програми
господарського,   соціального   та  культурного  розвитку  повинні
узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

     2. Вимоги  містобудівної  документації  є  обов'язковими  для
виконання всіма суб'єктами містобудування.

      Розділ II. УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

     Стаття 6. Органи, що здійснюють управління у сфері
               містобудівної діяльності

     1. Управління у сфері містобудівної  діяльності  здійснюється
Верховною  Радою України,  Кабінетом Міністрів України,  Верховною
Радою  Автономної  Республіки  Крим,  Радою  міністрів  Автономної
Республіки  Крим,  центральним  органом  виконавчої влади з питань
будівництва,  містобудування  та  архітектури,  іншими  спеціально
уповноваженими  органами містобудування та архітектури,  місцевими
державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

     Стаття 7. Зміст управління у сфері містобудівної діяльності

     1. Управління у сфері містобудівної  діяльності  здійснюється
шляхом:

     1) планування   територій  на  державному,  регіональному  та
місцевому рівнях;

     2) моніторингу стану розроблення  містобудівної  документації
на всіх рівнях;

     3) визначення  державних  інтересів для їх врахування під час
розроблення містобудівної документації;

     4) проведення ліцензування і професійної атестації;

     5) розроблення і  затвердження  державних  будівельних  норм,
стандартів  і  правил,  запровадження  одночасної  дії міжнародних
кодів та стандартів;

     6) контролю   за   дотриманням    законодавства    у    сфері
містобудівної   діяльності,   вимог  державних  будівельних  норм,
стандартів і  правил,  положень  містобудівної  документації  всіх
рівнів,  вихідних  даних  для проектування об'єктів містобудування
(далі - вихідні дані), проектної документації.

     Стаття 8. Організація планування та забудови територій

     1. Планування   територій   здійснюється    на    державному,
регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої
влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів
Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

     2. Планування  та  забудова земельних ділянок здійснюється їх
власниками  чи  користувачами   в   установленому   законодавством
порядку.

     3. Рішення   з   питань   планування  та  забудови  територій
приймаються сільськими,  селищними, міськими, районними, обласними
радами   та   їх   виконавчими   органами,   місцевими  державними
адміністраціями міст  Києва  та  Севастополя  в  межах  визначених
законом    повноважень    з    урахуванням   вимог   містобудівної
документації.

     Стаття 9. Нормативне регулювання планування та забудови
               територій

     1. Нормативне  регулювання  планування  та забудови територій
здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, державних
та галузевих будівельних норм,  стандартів і правил, імплементації
міжнародних кодів та стандартів.

     2. Державні   будівельні   норми,   стандарти    і    правила
розробляються  і  затверджуються  центральним  органом  виконавчої
влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

                 Розділ III. ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ

     Стаття 10. Фінансування робіт з планування територій

     1. Фінансування робіт з планування  територій  на  державному
рівні,  розроблення  нормативних  документів з питань планування і
забудови  територій,  проведення  пріоритетних   науково-дослідних
робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

     2. Фінансування   робіт  з  планування  території  Автономної
Республіки Крим,  областей,  районів, населених пунктів, районів у
містах,  кварталів  здійснюється  за  рахунок  коштів  відповідних
місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законом.

     3. Фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок,
на  яких  їх  власники  або користувачі мають намір здійснити нове
будівництво,  реконструкцію,   реставрацію,   капітальний   ремонт
об'єктів будівництва (далі - будівництво), здійснюється за рахунок
коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.

     4. За рішенням органу виконавчої влади або  органу  місцевого
самоврядування  для розроблення плану зонування,  детального плану
території крім  коштів  державного  та  місцевих  бюджетів  можуть
залучатися кошти з інших джерел,  не заборонених законом, за умови
виконання  функцій   замовника   відповідним   органом   місцевого
самоврядування.

     Стаття 11. Планування територій на державному рівні

     1.  Планування  територій  на  державному  рівні здійснюється
шляхом   розроблення   відповідно   до  закону  Генеральної  схеми
планування     території    України,    схем    планування окремих
частин території України, а також внесення змін до них.

     2. Містобудівна документація  на  державному  рівні  підлягає
експертизі.

     Стаття 12. Розроблення та затвердження схем планування
                окремих частин території України

     1. За рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми
планування  окремих  частин  території України:  кількох областей,
узбережжя Чорного та Азовського морів,  гірських територій Карпат,
територій,   що   зазнали   радіоактивного  забруднення  внаслідок
Чорнобильської  катастрофи,  та  інших  територій   з   підвищеним
техногенним   навантаженням  чи  ризиком  виникнення  надзвичайних
ситуацій.

     2. Замовниками  схем  планування  окремих  частин   території
України  є  Верховна  Рада Автономної Республіки Крим,  відповідні
обласні ради.

     3. Схеми  планування   окремих   частин   території   України
затверджуються рішенням замовників таких схем.

     4. Склад,  зміст, порядок розроблення схем планування окремих
частин  території   України   визначаються   центральним   органом
виконавчої   влади   з   питань   будівництва,  містобудування  та
архітектури.

     Стаття 13. Планування територій на регіональному рівні

     1. Планування територій на регіональному  рівні  здійснюється
шляхом розроблення схем планування території Автономної Республіки
Крим, областей та районів.

     Стаття 14. Розроблення та затвердження схем планування
                території Автономної Республіки Крим, областей та
                районів

     1. Рішення  про   розроблення   схем   планування   території
Автономної Республіки Крим, областей, районів або щодо коригування
окремих їх розділів приймає Верховна  Рада  Автономної  Республіки
Крим, відповідна обласна або районна рада.

     2. Організація    розроблення,   коригування   показників   і
затвердження схем планування території Автономної Республіки Крим,
областей   та  районів  здійснюється  відповідно  Радою  міністрів
Автономної Республіки  Крим,  обласними  та  районними  державними
адміністраціями.

     3. Замовником схем планування території Автономної Республіки
Крим,  областей та районів є Верховна Рада  Автономної  Республіки
Крим, відповідні обласні та районні ради.

     4. Схеми  планування  території  Автономної  Республіки Крим,
областей та районів затверджуються  рішенням  відповідних  рад  за
умови отримання позитивного висновку державної експертизи.

     5. Склад,    зміст,    порядок    розроблення   містобудівної
документації  на  регіональному  рівні  визначаються   центральним
органом  виконавчої влади з питань будівництва,  містобудування та
архітектури.

     Стаття 15. Реалізація схем планування території Автономної
                Республіки Крим, областей та районів

     1. Реалізація схем планування території Автономної Республіки
Крим,  областей  та  районів  здійснюється   шляхом   розроблення,
затвердження   і  виконання  відповідних  програм  економічного  і
соціального розвитку.

     2. Рада міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  обласні  та
районні державні адміністрації забезпечують проведення моніторингу
реалізації схем планування території Автономної  Республіки  Крим,
областей та районів.

     3. У  разі зміни соціально-економічних показників,  на основі
яких розроблено схеми планування території  Автономної  Республіки
Крим,   області,  району,  або  виникнення  потреби  у  розміщенні
об'єктів  державного,   регіонального   значення   Верховна   Рада
Автономної  Республіки  Крим,  обласна  або районна рада приймають
рішення про розроблення чи про внесення змін до  схеми  планування
відповідної території.

     Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні

     1. Планування   територій  на  місцевому  рівні  здійснюється
шляхом розроблення та затвердження  генеральних  планів  населених
пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

     Містобудівна документація  на місцевому рівні розробляється з
урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій
картографічній  основі  в цифровій формі як просторово орієнтована
інформація  в  державній  системі   координат   на   паперових   і
електронних носіях.

     Порядок обміну  інформацією  між  містобудівним  та державним
земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

     2. Містобудівна документація на  місцевому  рівні  може  бути
оновлена за рішенням місцевих рад.

     Оновлення містобудівної документації передбачає:

     1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

     2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму.

     3. Склад,    зміст,    порядок   розроблення   та   оновлення
містобудівної  документації  на   місцевому   рівні   визначаються
центральним   органом   виконавчої  влади  з  питань  будівництва,
містобудування та архітектури.

     4. Затвердження  оновленої  містобудівної   документації   на
місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього
Закону.

     Стаття 17. Генеральний план населеного пункту

     1. Генеральний  план  населеного  пункту  є  основним   видом
містобудівної  документації  на  місцевому рівні,  призначеної для
обґрунтування  довгострокової  стратегії  планування  та  забудови
території населеного пункту.

     Невід'ємною частиною  генерального  плану населеного пункту є
план земельно-господарського устрою цього населеного пункту.

     У складі   генерального   плану   населеного   пункту    може
розроблятися  план  зонування  території  цього населеного пункту.
План  зонування  території   може   розроблятися   і   як   окрема
містобудівна документація після затвердження генерального плану.

     2. Генеральний   план   населеного  пункту  розробляється  та
затверджується в інтересах відповідної  територіальної  громади  з
урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

     Для населених  пунктів  з  чисельністю  населення до 50 тисяч
осіб генеральні плани можуть  поєднуватися  з  детальними  планами
всієї території таких населених пунктів.

     3. Для  населених  пунктів,  занесених  до  Списку історичних
населених місць України,  в межах визначених історичних ареалів  у
складі  генерального  плану  населеного пункту визначаються режими
регулювання  забудови  та   розробляється   історико-архітектурний
опорний   план,   в  якому  зазначається  інформація  про  об'єкти
культурної спадщини.

     4. Склад,      зміст       та       порядок       розроблення
історико-архітектурного    опорного    плану   населеного   пункту
визначаються  центральним  органом  виконавчої  влади   з   питань
будівництва, містобудування та архітектури.

     5. Виконавчі   органи  сільських,  селищних  і  міських  рад,
Київська  та  Севастопольська  міські  державні  адміністрації   є
замовниками,  організовують розроблення,  внесення змін та подання
генерального  плану  населеного  пункту  на  розгляд   відповідної
сільської, селищної, міської ради.

     6. Рішення   про   розроблення   генерального  плану  приймає
відповідна сільська, селищна, міська рада.

     7. Виконавчі  органи  сільських,  селищних  і  міських   рад,
Київська   та  Севастопольська  міські  державні  адміністрації  в
установлений строк:

     1) подають  пропозиції  до  проекту  відповідного   місцевого
бюджету  на  наступний  рік  або  про  внесення змін до бюджету на
поточний   рік   щодо   потреби   у   розробленні    містобудівної
документації;

     2) визначають    в   установленому   законодавством   порядку
розробника  генерального  плану  населеного  пункту,  встановлюють
строки розроблення та джерела його фінансування;

     3) звертаються  до  обласної  державної  адміністрації,  Ради
міністрів  Автономної  Республіки  Крим  (для  міст  обласного  та
республіканського  Автономної Республіки Крим значення),  Кабінету
Міністрів України (для міст Києва та Севастополя) щодо  визначення
державних   інтересів   для  їх  урахування  під  час  розроблення
генерального плану населеного пункту;

     4) повідомляють через місцеві засоби масової  інформації  про
початок   розроблення  генерального  плану  населеного  пункту  та
визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього  фізичними
та юридичними особами;

     5) забезпечують    попередній    розгляд    матеріалів   щодо
розроблення     генерального     плану      населеного      пункту
архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

     6) узгоджують  проект  генерального плану населеного пункту з
органами  місцевого  самоврядування,  що  представляють   інтереси
суміжних   територіальних  громад,  з  метою  врегулювання  питань
планування територій у приміських зонах.

     8. Строк  дії  генерального  плану   населеного   пункту   не
обмежується.

     9. Зміни  до  генерального  плану  населеного  пункту  можуть
вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років.

     Такі зміни вносяться органом місцевого  самоврядування,  який
затверджував  генеральний  план  населеного  пункту.  Питання  про
дострокове внесення змін до генерального плану  населеного  пункту
може порушуватися перед відповідною сільською,  селищною,  міською
радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

     У разі  виникнення  державної   необхідності   рішення   щодо
доцільності  внесення змін до генерального плану населеного пункту
приймається Кабінетом Міністрів України.

     10. Генеральні  плани  населених  пунктів  та  зміни  до  них
розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними,
міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх
подання.

     11. Загальна   доступність   матеріалів   генерального  плану
населеного  пункту  забезпечується  шляхом  його   розміщення   на
веб-сайті   органу   місцевого   самоврядування   та   у  місцевих
періодичних друкованих  засобах  масової  інформації,  а  також  у
загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини,
що  становить  державну  таємницю  та  належить  до  інформації  з
обмеженим доступом відповідно до законодавства.  Зазначена частина
може включатися до складу генерального плану населеного пункту  як
окремий розділ.

     12. Експертизі  містобудівної документації на місцевому рівні
підлягають виключно генеральні плани міст.

     Порядок проведення    експертизи    визначається    Кабінетом
Міністрів України.

     Стаття 18. План зонування території

     1. План   зонування   території   розробляється   на   основі
генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий
документ),  плану земельно-господарського устрою та містобудівного
кадастру  з  метою  визначення  умов  та   обмежень   використання
території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

     Невід'ємною складовою  плану  зонування  території  (у складі
генерального  плану  чи  окремо)   є   проект   землеустрою   щодо
впорядкування території населеного пункту.

     План зонування  території  розробляється  з  метою  створення
сприятливих умов для життєдіяльності людини,  забезпечення захисту
територій  від  надзвичайних  ситуацій  техногенного та природного
характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів
виробництва,  зниження  рівня забруднення навколишнього природного
середовища,  охорони  та  використання   територій   з   особливим
статусом,  у  тому числі ландшафтів,  об'єктів історико-культурної
спадщини,  а також  земель  сільськогосподарського  призначення  і
лісів.

     2. План    зонування   території   встановлює   функціональне
призначення,   вимоги   до   забудови,   ландшафтної   організації
території.

     3. Зонування   території  здійснюється  з  дотриманням  таких
вимог:

     1) урахування попередніх рішень щодо  планування  і  забудови
території;

     2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

     3) відображення       існуючої       забудови      територій,
інженерно-транспортної інфраструктури,  а також основних елементів
планувальної структури територій;

     4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних
зон;

     5) встановлення  для  кожної  зони   умов   та   обмежень   з
визначенням  видів  використання  земельних  ділянок  та  об'єктів
нерухомості;

     6) узгодження  меж   зон   з   межами   територій   природних
комплексів,  смугами санітарно-захисних,  санітарних, охоронних та
інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями.

     4. Параметри    використання    території    та     будівель,
запропонованих   для  розташування  у  межах  декількох  земельних
ділянок  або  окремої  земельної  ділянки,  зокрема  функціональне
призначення,  граничні  поверховість  та  площа забудови,  можливе
розміщення на ділянці,  є обов'язковими  для  врахування  під  час
зонування відповідної території.

     Перелік зазначених   параметрів  визначає  центральний  орган
виконавчої  влади  з   питань   будівництва,   містобудування   та
архітектури.

     5. Внесення змін до плану зонування території допускається за
умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.

     6. Склад,  зміст,   порядок   розроблення   плану   зонування
території  визначаються  центральним  органом  виконавчої  влади з
питань будівництва, містобудування та архітектури.

     7. За  порушення   вимог,   встановлених   планом   зонування
території,  фізичні  та  юридичні  особи  несуть  відповідальність
відповідно до закону.

     8. План  зонування  території  затверджується  на   пленарних
засіданнях  сільської,  селищної,  міської ради протягом 30 днів з
дня його подання.

     План зонування території не підлягає експертизі.

     Стаття 19. Детальний план території

     1. Детальний план території  уточнює  положення  генерального
плану  населеного  пункту  та  визначає  планувальну організацію і
розвиток території.

     2. Детальний  план  території  за  межами  населених  пунктів
розробляється  відповідно  до  схеми планування території району з
метою визначення їх функціонального призначення.

     3. У складі детального плану території  розробляється  проект
землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб.

     4. Детальний план території визначає:

     1) принципи планувально-просторової організації забудови;

     2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

     3) функціональне  призначення,  режим  та  параметри забудови
однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з
державними будівельними нормами, стандартами і правилами;

     4) містобудівні  умови та обмеження (у разі відсутності плану
зонування території) або уточнення містобудівних умов та  обмежень
згідно із планом зонування території;

     5) потребу   в   підприємствах   і   закладах  обслуговування
населення, місце їх розташування;

     6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

     7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

     8) систему інженерних мереж;

     9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

     10) порядок комплексного благоустрою та озеленення.

     5. Детальний  план  території  складається  із  графічних   і
текстових матеріалів.

     6. Склад,   зміст,   порядок   розроблення   та  затвердження
детального  плану  території  визначаються   центральним   органом
виконавчої   влади   з   питань   будівництва,  містобудування  та
архітектури.

     7. Загальна доступність матеріалів детального плану території
забезпечується   шляхом   його   розміщення  на  веб-сайті  органу
місцевого самоврядування,  у місцевих друкованих  засобах  масової
інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого
органу,  крім частини,  що  належить  до  інформації  з  обмеженим
доступом  відповідно  до  законодавства.  Зазначена  частина  може
включатися до складу детального плану території як окремий розділ.

     Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечує
оприлюднення  детального  плану  території  протягом 10 днів з дня
його затвердження.

     8. Детальний план території  розглядається  і  затверджується
виконавчим органом  сільської,  селищної,  міської  ради  протягом
30 днів з дня його  подання,  а  за  відсутності  затвердженого  в
установленому  цим  Законом  порядку  плану  зонування території -
відповідною сільською, селищною, міською радою.

     9. Детальний план території не підлягає експертизі.

     10. Внесення змін до детального плану території  допускається
за  умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та
плану зонування території.

     Стаття 20. Архітектурно-містобудівні ради

     1. Для професійного  обговорення  проектних  рішень  у  сфері
містобудування   центральний   орган  виконавчої  влади  з  питань
будівництва,    містобудування    та    архітектури,    спеціально
уповноважені   органи   містобудування   та   архітектури   можуть
утворювати архітектурно-містобудівні ради як  дорадчі  органи,  що
діють на громадських засадах.

     Типове положення     про    архітектурно-містобудівні    ради
затверджується  центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань
будівництва, містобудування та архітектури.

     2. Результати  розгляду  проектів  містобудівної документації
архітектурно-містобудівною радою враховуються під  час  подальшого
доопрацювання та затвердження таких проектів.

     3. Спеціально    уповноважений    орган   містобудування   та
архітектури,  при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада,
надсилає  за  20  робочих  днів  до  засідання ради розділ проекту
містобудівної   документації   (за   відповідним   напрямом),   що
планується для розгляду радою, органам земельних ресурсів, охорони
культурної спадщини,  охорони праці,  енергозбереження,  пожежної,
техногенної,    ядерної    та   радіаційної   безпеки,   державної
санітарно-епідеміологічної служби,  природоохоронному   та   іншим
органам,  яким  відповідно  до  закону  належать повноваження щодо
розгляду містобудівної документації, для отримання їх висновків.

     У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної
документації   протягом   20   днів   з  дня  надходження  розділу
містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими
органами.

     Після погодження   зазначеними  у  цій  частині  цієї  статті
органами проекту містобудівної  документації  такі  органи  та  їх
посадові  особи  не  беруть участі у будь-який спосіб у проведенні
земельних торгів,  процедурі надання або продажу земельних ділянок
або   прав   на  них,  розробленні  та  погодженні  землевпорядної
документації,  не надають документів дозвільного  характеру,  крім
випадків, передбачених законом.

     4. Архітектурно-містобудівні   ради  надають  рекомендації  з
питань планування,  забудови та іншого  використання  територій  у
межах  історичних  ареалів  населених місць і зон охорони пам'яток
архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних
рад з питань охорони культурної спадщини.

     5. Архітектурно-містобудівна     рада    розглядає    проекти
будівництва об'єктів за зверненням замовників таких проектів.

     Результати розгляду радою зазначених проектів мають  виключно
рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження
та затвердження проекту будівництва.

     Стаття 21. Громадські слухання щодо врахування громадських
                інтересів

     1. Громадським     слуханням    підлягають    розроблені    в
установленому  порядку  проекти  містобудівної   документації   на
місцевому   рівні:   генеральні  плани  населених  пунктів,  плани
зонування територій, детальні плани територій.

     2. Затвердження    на    місцевому    рівні     містобудівної
документації,   зазначеної  у  частині  першій  цієї  статті,  без
проведення громадських слухань щодо  проектів  такої  документації
забороняється.

     При вирішенні  відповідно  до  Закону України "Про відчуження
земельних ділянок,  інших об'єктів нерухомого  майна,  що  на  них
розміщені,  які перебувають у приватній власності,  для суспільних
потреб   чи   з    мотивів    суспільної    необхідності"   питань
відчуження   для   суспільних   потреб  чи  з  мотивів  суспільної
необхідності земельних ділянок,  інших об'єктів нерухомого  майна,
що  на  них  розміщені,  які  перебувають у власності фізичних або
юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

     3. Сільські,  селищні,  міські ради та їх виконавчі органи (у
разі делегування їм таких повноважень) зобов'язані забезпечити:

     1) оприлюднення    прийнятих    рішень    щодо    розроблення
містобудівної документації на  місцевому  рівні  з  прогнозованими
правовими, економічними та екологічними наслідками;

     2) оприлюднення   проектів   містобудівної   документації  на
місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;

     3) реєстрацію,    розгляд    та    узагальнення    пропозицій
громадськості  до проектів містобудівної документації на місцевому
рівні;

     4) узгодження спірних питань між громадськістю і  замовниками
містобудівної  документації на місцевому рівні через погоджувальну
комісію;

     5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості
до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

     4. Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування
територій,  детальних планів територій здійснюється не пізніш як у
місячний  строк  з  дня  їх  надходження  до  відповідного  органу
місцевого самоврядування.

     5. Оприлюднення  проектів   містобудівної   документації   на
місцевому  рівні  є підставою для подання пропозицій громадськості
до відповідного органу місцевого самоврядування.

     6. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані  в  межах
відповідних  законодавчих та нормативно-правових актів,  державних
будівельних норм,  стандартів і правил  та  надаватися  у  строки,
визначені для проведення процедури громадських слухань.

     Пропозиції, надані    після    встановленого    строку,    не
розглядаються.

     7. Пропозиції  до  проектів  містобудівної  документації   на
місцевому рівні мають право надавати:

     1) повнолітні  дієздатні  фізичні  особи,  які  проживають на
території,  щодо якої розроблено відповідний проект  містобудівної
документації на місцевому рівні;

     2) юридичні особи,  об'єкти нерухомого майна яких розташовані
на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної
документації на місцевому рівні;

     3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на
території,  щодо якої розробляється документація, та на суміжній з
нею;

     4) представники органів самоорганізації населення, діяльність
яких поширюється на відповідну територію;

     5) народні депутати України,  депутати  відповідних  місцевих
рад.

     8. Для  розгляду  спірних  питань,  що  виникають  у  процесі
громадських слухань, утворюється погоджувальна комісія.

     До складу погоджувальної комісії входять:

     1) посадові    особи    відповідного     органу     місцевого
самоврядування;

     2) представники органу земельних ресурсів,  природоохоронного
і санітарно-епідеміологічного  органу,  органу  містобудування  та
архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;

     3) представники професійних об'єднань та спілок, архітектори,
науковці;

     4) уповноважені представники  громадськості,  які  обираються
під час громадських слухань. Кількість представників громадськості
має становити не менше 50  відсотків  і  не  більше  70  відсотків
загальної чисельності комісії.

     Головою погоджувальної  комісії є посадова особа відповідного
органу місцевого самоврядування.

     Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення
розглядає  спірні  питання,  зафіксовані  у  протоколі громадських
слухань,  та  ухвалює  рішення  про  врахування   або   мотивоване
відхилення цих пропозицій (зауважень).

     Засідання погоджувальної комісії є правомочним,  якщо у ньому
взяли участь не менше двох  третин  її  членів  (з  них  не  менше
половини представників громадськості).

     Рішення погоджувальної    комісії    приймається    більшістю
присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.

     У разі  неспроможності  погоджувальної  комісії   врегулювати
спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний
орган  місцевого   самоврядування.   Урегульовані   погоджувальною
комісією  спірні  питання  між  сторонами або прийняті відповідним
органом місцевого самоврядування рішення є підставою для  внесення
змін до проекту відповідної документації.

     9. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості
до  проектів  містобудівної  документації   на   місцевому   рівні
здійснюється  у  двотижневий  строк  з  дня  їх  прийняття  шляхом
опублікування в засобах  масової  інформації,  що  поширюються  на
відповідній   території,   а  також  розміщення  таких  рішень  на
офіційних веб-сайтах цих органів.

     Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів  населених
пунктів,   зонування  територій,  детальних  планів  територій,  є
відповідальними за їх автентичність.

     10. Фінансування   заходів   щодо   врахування    громадських
інтересів    здійснюється    за    рахунок    органів    місцевого
самоврядування.

     11. Порядок проведення громадських слухань  визначає  Кабінет
Міністрів України.

     Стаття 22. Містобудівний кадастр

     1. Містобудівний  кадастр  -  державна  система  зберігання і
використання     геопросторових     даних      про      територію,
адміністративно-територіальні         одиниці,         екологічні,
інженерно-геологічні  умови,  інформаційних   ресурсів   державних
будівельних    норм,   стандартів   і   правил   для   задоволення
інформаційних  потреб  у  плануванні  територій  та   будівництві,
формування    галузевої   складової   державних   геоінформаційних
ресурсів.

     Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного
земельного  кадастру  на  державному  рівні,  на  рівні Автономної
Республіки Крим,  обласному та районному  рівнях,  рівні  обласних
центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки
Крим) значення.

     2. Містобудівний  кадастр  ведеться  службами  містобудівного
кадастру,  які  діють  у  складі  спеціально уповноважених органів
містобудування та архітектури.

     Типове положення   про   службу    містобудівного    кадастру
затверджується Кабінетом Міністрів України.

     3. Формування    містобудівного   кадастру   здійснюється   з
використанням таких джерел:

     1) державні геоінформаційні ресурси;

     2) цифрові  масиви  профільних  геопросторових   даних,   які
містяться  у затвердженій містобудівній та проектній документації,
матеріалах завершеного будівництва;

     3) бази даних юридичних і фізичних осіб, порядок використання
яких визначається законом.

     4. Профільні  геопросторові  дані  не пізніше 30 робочих днів
після  затвердження  містобудівної   документації   вносяться   до
містобудівного кадастру відповідного рівня.

     5. Дані  містобудівного  кадастру,  необхідні для провадження
містобудівної   діяльності,   проведення   землевпорядних   робіт,
забезпечення роботи геоінформаційних систем,  використовуються для
задоволення  інформаційних  потреб  державних   органів,   органів
місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

     6. Інформація,  яка  міститься  у містобудівному кадастрі,  є
відкритою та загальнодоступною,  крім відомостей,  що належать  до
інформації з обмеженим доступом.

     Захист інформації,  яка  міститься у містобудівному кадастрі,
здійснюється  відповідними   суб'єктами   інформаційних   відносин
відповідно до законодавства.

     7. Порядок  ведення  та  структура  містобудівного  кадастру,
порядок надання інформації з містобудівного кадастру  визначаються
Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 23. Містобудівний моніторинг

     1. Містобудівний моніторинг - система спостережень, оцінки та
прогнозу стану і змін  об'єктів  містобудування,  які  проводяться
відповідно  до  вимог  містобудівної документації та спрямовані на
забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних  і
громадських інтересів.

     2. Результати  містобудівного  моніторингу постійно вносяться
до містобудівного кадастру.

     3. Під    час    проведення    містобудівного     моніторингу
використовуються  аерокосмічні  матеріали,  просторово орієнтовані
дані наземного лазерного сканування,  матеріали виконавчої  зйомки
результатів завершеного будівництва.

     4. Порядок      проведення     містобудівного     моніторингу
встановлюється  центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань
будівництва, містобудування та архітектури.

     Стаття 24. Особливості регулювання земельних відносин при
                здійсненні містобудівної діяльності

     1. Документація із землеустрою  розробляється  з  урахуванням
положень плану зонування та/або детального плану території.

     2. Зміна  функціонального  призначення  територій не тягне за
собою припинення права власності або права користування земельними
ділянками,  які були передані (надані) у власність чи користування
до встановлення нового функціонального призначення територій.

     3. У разі відсутності плану зонування  або  детального  плану
території,   затвердженого   відповідно  до  вимог  цього  Закону,
передача (надання)  земельних  ділянок  із  земель  державної  або
комунальної  власності  у  власність  чи  користування фізичним та
юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. {  Частина  третя статті 24 набирає чинності з 1 січня 2012 року -
див.  підпункт  1  пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" цього
Закону }

     4. Зміна цільового  призначення  земельної  ділянки,  яка  не
відповідає  плану  зонування  території  та/або  детальному  плану
території забороняється. {  Частина четверта статті 24 набирає чинності з 1 січня 2012 року
-  див. підпункт 1 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" цього
Закону }

     5. Спеціально уповноважені органи з питань містобудування  та
архітектури   і   центральний  орган  виконавчої  влади  з  питань
земельних  ресурсів  та  його  територіальні  органи  забезпечують
відкритість,  доступність  та  повноту інформації про наявність на
території   відповідної   адміністративно-територіальної   одиниці
земель   державної   та   комунальної   власності,  не  наданих  у
користування,  що  можуть  бути  використані  під  забудову,   про
наявність  обмежень  і  обтяжень  земельних ділянок,  містобудівні
умови  та  обмеження  в  містобудівному  і  державному  земельному
кадастрах.

     До моменту  внесення відповідної інформації до містобудівного
та державного земельного  кадастрів  виконавчий  орган  сільської,
селищної,   міської   ради,  Київська  та  Севастопольська  міські
державні адміністрації або відповідний місцевий  орган  виконавчої
влади  зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб
письмову інформацію про наявність  земельних  ділянок,  що  можуть
бути використані під забудову.

     6. Склад,   зміст   та   порядок   погодження   містобудівної
документації,  до складу якої входить документація із землеустрою,
визначаються   центральним   органом  виконавчої  влади  з  питань
будівництва,  містобудування та архітектури спільно з  центральним
органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

            Розділ IV. РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ

     Стаття 25. Режим забудови територій, визначених для
                містобудівних потреб

     1. Режим забудови  територій,  визначених  для  містобудівних
потреб,  встановлюється  у  генеральних  планах населених пунктів,
планах зонування та детальних планах територій.

     2. Режим забудови  територій,  визначених  для  містобудівних
потреб,   обов'язковий   для   врахування   під   час  розроблення
землевпорядної документації.

     3. Режим забудови  територій,  визначених  для  містобудівних
потреб,  за  межами  населених пунктів встановлюється відповідними
районними  державними  адміністраціями,  а  в   разі   відсутності
адміністративного  району  - відповідно Радою міністрів Автономної
Республіки Крим,  обласною,  Севастопольською  міською  державними
адміністраціями.

     4. Узгодження    питань    щодо   забудови   визначених   для
містобудівних  потреб  територій  суміжних  територіальних  громад
здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах
планування зазначених територій та  генеральних  планах  населених
пунктів.

     5. Встановлення  режиму  забудови  територій,  визначених для
містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності
або     права    користування    земельними    ділянками,    зміни
адміністративно-територіальних меж до моменту  вилучення  (викупу)
земельних ділянок.

     Стаття 26. Забудова територій

     1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів
будівництва.

     2. Суб'єкти    містобудування    зобов'язані    додержуватися
містобудівних  умов та обмежень під час проектування і будівництва
об'єктів.

     3. Виконавчий орган сільської,  селищної, міської ради вживає
заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно
до вимог цього Закону.

     4. Право  на  забудову  земельної  ділянки  реалізується   її
власником або користувачем за умови використання земельної ділянки
відповідно до вимог містобудівної документації.

     5. Проектування   та   будівництво   об'єктів    здійснюється
власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

     1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

     2) розроблення   проектної   документації   та  проведення  у
випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

     3) затвердження проектної документації;

     4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

     5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

     6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

     Стаття 27. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки

     1. Забудова присадибних,  дачних і садових земельних  ділянок
може  здійснюватися  на  підставі  будівельного  паспорта забудови
земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

     Будівельний паспорт  визначає   комплекс   містобудівних   та
архітектурних  вимог  до  розміщення і будівництва індивідуального
(садибного) житлового будинку,  садового,  дачного будинку не вище
двох поверхів  (без  урахування  мансардного  поверху) з площею до
300 квадратних метрів,  господарських будівель і споруд,  гаражів,
елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

     Будівельний паспорт  складається  з  текстових  та  графічних
матеріалів.

     За наявності   плану    зонування    території    розроблення
будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

     2. Проектування    на    підставі    будівельного    паспорта
здійснюється без отримання містобудівних  умов  та  обмежень.  Для
об'єктів,  зазначених  у  частині першій цієї статті,  розроблення
проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

     3. Надання  будівельного  паспорта  здійснюється   спеціально
уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній
основі протягом десяти робочих днів з дня надходження  відповідної
заяви та пакета документів,  перелік яких визначається центральним
органом виконавчої влади з питань будівництва,  містобудування  та
архітектури.

     4. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються
центральним  органом  виконавчої  влади  з   питань   будівництва,
містобудування та архітектури.

     Стаття 28. Малі архітектурні форми і тимчасові споруди для
                провадження підприємницької діяльності

     1. Мала архітектурна форма - невелика споруда  декоративного,
допоміжного   чи   іншого  призначення,  що  використовується  для
покращення  естетичного  вигляду  громадських  місць   і   міських
об'єктів,  організації  простору  та доповнює композицію будинків,
будівель, їх комплексів.

     До малих архітектурних форм належать:

     1) альтанки, павільйони, навіси;

     2) паркові арки (аркади) і колони (колонади);

     3) вуличні вази, вазони і амфори;

     4) декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

     5) монументальна, декоративна та ігрова скульптура;

     6) вуличні меблі (лавки, лави, столи);

     7) садово-паркове освітлення, ліхтарі;

     8) сходи, балюстради;

     9) паркові містки;

     10) обладнання дитячих ігрових майданчиків;

     11) павільйони зупинок громадського транспорту;

     12) огорожі, ворота, ґрати;

     13) меморіальні споруди (надгробки, стели, обеліски тощо);

     14) рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски;

     15) інші об'єкти, визначені законодавством.

     2. Тимчасова     споруда      торговельного,      побутового,
соціально-культурного чи   іншого   призначення   для   здійснення
підприємницької   діяльності   -   одноповерхова    споруда,    що
виготовляється  з  полегшених  конструкцій  з урахуванням основних
вимог до  споруд,  визначених  технічним  регламентом  будівельних
виробів,  будівель  і  споруд,  і  встановлюється  тимчасово,  без
улаштування фундаменту.

     Тимчасова споруда для здійснення  підприємницької  діяльності
може  мати  закрите  приміщення  для тимчасового перебування людей
(павільйон площею не більше 30 квадратних  метрів  по  зовнішньому
контуру) або не мати такого приміщення.

     3. Розміщення    малих    архітектурних   форм   здійснюється
відповідно до Закону України "Про благоустрій населених  пунктів". 
       4. Розміщення     тимчасових     споруд    для    провадження
підприємницької діяльності здійснюється в  порядку,  встановленому
центральним   органом   виконавчої  влади  з  питань  будівництва,
містобудування та архітектури.

     Стаття 29. Вихідні дані

     1. Фізична або юридична  особа,  яка  подала  до  виконавчого
органу  сільської,  селищної,  міської  ради  заяву про намір щодо
забудови  земельної  ділянки,  що  перебуває   у   власності   або
користуванні  такої  особи,  повинна  одержати  вихідні  дані  для
проектування об'єкта будівництва.

     2. Вихідні  дані  повинні  міститися  у  повному   обсязі   в
загальнодоступній містобудівній документації на місцевому рівні.

     3. Основними складовими вихідних даних є:

     містобудівні умови та обмеження;

     завдання на  проектування,  що визначають обґрунтовані вимоги
замовника   до   планувальних,   архітектурних,    інженерних    і
технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування,  його
основних параметрів,  вартості та організації його  будівництва  і
складаються   з   урахуванням   містобудівних  умов  та  обмежень,
технічних умов.

     4. Містобудівні умови  та  обмеження  надаються  відповідними
спеціально  уповноваженими  органами містобудування та архітектури
на безоплатній основі.

     Перелік об'єктів   будівництва,   для    проектування    яких
містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний
орган виконавчої влади з  питань  будівництва,  містобудування  та
архітектури.

     5. Спеціально    уповноважений    орган   містобудування   та
архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної
ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

     6. Розгляд  заяви  та  надання  вихідних  даних або прийняття
рішення  про  відмову  у  видачі   вихідних   даних   здійснюються
спеціально  уповноваженим  органом  містобудування  та архітектури
протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

     Рішення про відмову у видачі  вихідних  даних  приймається  у
разі  невідповідності  намірів  щодо  забудови  земельної  ділянки
вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

     7. За  наявності  плану  зонування   або   детального   плану
території  містобудівні  умови  та  обмеження надаються спеціально
уповноваженим органом містобудування та архітектури.

     8. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги
щодо архітектурних та інженерних рішень.

     9. Склад,   зміст,  порядок  надання  містобудівних  умов  та
обмежень  визначаються  центральним  органом  виконавчої  влади  з
питань будівництва, містобудування та архітектури.

     10. Вихідні дані є чинними до завершення будівництва об'єкта.
Зміни  до  вихідних  даних  можуть  вноситися  тільки  за   згодою
замовника.

     Стаття 30. Технічні умови

     1. Технічні  умови  -  комплекс  умов та вимог до інженерного
забезпечення об'єкта будівництва,  які  повинні  відповідати  його
розрахунковим параметрам,  зокрема щодо водо-,  тепло-,  енерго- і
газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення,
відведення    зливових    вод,   телефонізації,   телекомунікації,
диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

     2. Фізична чи юридична особа,  яка має  намір  щодо  забудови
земельної  ділянки,  що перебуває в її власності або користуванні,
має право на  одержання  технічних  умов  згідно  із  поданою  нею
заявою.

     Технічні умови  надаються  протягом десяти робочих днів з дня
реєстрації відповідної заяви.

     3. Технічні умови повинні відповідати законодавству,  містити
достовірну   інформацію   та   обґрунтовані   вимоги  до  об'єктів
будівництва,  а також відповідати намірам заявника  щодо  забудови
земельної ділянки.

     4. У  технічних  умовах  враховується,  що  місце  приєднання
інженерних мереж замовника до магістральних  чи  інших  інженерних
мереж  розташовується  на  межі земельної ділянки замовника або за
його згодою на території такої земельної ділянки.

     5. Якщо  технічними   умовами   передбачається   необхідність
будівництва  замовником  інженерних  мереж або об'єктів інженерної
інфраструктури поза межами його земельної ділянки,  розмір пайової
участі  у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на
суму їх кошторисної  вартості,  а  такі  інженерні  мережі  та/або
об'єкти передаються у комунальну власність.

     У разі  якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж
та/або об'єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової
участі  замовника  у  розвитку  інфраструктури  населеного пункту,
орган місцевого самоврядування приймає рішення  про  відшкодування
замовнику  різниці  між  здійсненими витратами та розміром пайової
участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

     6. Склад,  зміст,  порядок надання технічних умов та  порядок
визначення  вартості послуг з їх надання визначаються відповідними
центральними органами виконавчої влади.

     7. Технічні  умови  є  чинними  до   завершення   будівництва
об'єкта. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою
замовника.

     8. За відсутності на відповідній території необхідного водо-,
тепло-,  електро-, газопостачання, його недостатньої потужності за
рішенням замовника може бути передбачено  застосування  автономних
систем  інженерного  забезпечення  в  установленому законодавством
порядку.

     Стаття 31. Проектна документація на будівництво

     1. Проектна    документація    на    будівництво     об'єктів
розробляється   у   порядку,   встановленому  центральним  органом
виконавчої  влади  з   питань   будівництва,   містобудування   та
архітектури,  з  урахуванням  вимог  містобудівної документації та
вихідних  даних  і  дотриманням  вимог  законодавства,   державних
будівельних   норм,   стандартів   і   правил   та  затверджується
замовником.

     До проектної  документації  на   будівництво   об'єктів,   що
становлять підвищену екологічну небезпеку,  а також об'єктів,  які
підлягають оцінці  впливу  на  навколишнє  природне  середовище  у
транскордонному   контексті,   додається   оцінка   існуючого   чи
передбачуваного   впливу   на   стан   навколишнього    природного
середовища.   Перелік   таких   об'єктів   визначається  Кабінетом
Міністрів України.

     2. Експертиза    проектів    будівництва    проводиться     в
установленому  Кабінетом  Міністрів  України  порядку  експертними
організаціями незалежно  від  форми  власності,  які  відповідають
критеріям,  визначеним  центральним  органом  виконавчої  влади  з
питань будівництва,  містобудування та архітектури.  При цьому  до
проведення  експертизи  залучаються  (в  тому  числі  на  підставі
цивільно-правових договорів)  експерти  з  питань  санітарного  та
епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці,
енергозбереження,  пожежної,  техногенної,  ядерної та радіаційної
безпеки,  які  пройшли  професійну  атестацію,  що  проводилася із
залученням   представників   відповідних    центральних    органів
виконавчої   влади,   та   отримали   відповідний  кваліфікаційний
сертифікат.  Порядок  проведення   професійної   атестації   таких
експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України. {  Частина друга статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }

     3. Не  підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва
об'єктів I-III категорій складності. {  Частина третя статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }

     4. Обов'язковій  експертизі  підлягають  проекти  будівництва
об'єктів, які:

     1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання
нормативів з питань санітарного та епідеміологічного  благополуччя
населення,  екології,  охорони праці,  енергозбереження, пожежної,
техногенної,  ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності
та необхідної довговічності;

     2) споруджуються      на      територіях     із     складними
інженерно-геологічними  та  техногенними  умовами,  -  в   частині
міцності, надійності та довговічності;

     3) споруджуються  із  залученням  бюджетних  коштів,  -  щодо
кошторисної частини проектної документації.

     За рішенням  замовника  може  проводитися  також   експертиза
проектів   будівництва  інших  об'єктів,  ніж  передбачені  у  цій
частині. {  Частина  четверта статті 31 набирає чинності через три місяці з
дня  набрання  чинності  цим  Законом  -  див. підпункт 2 пункту 1
розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону }

     5. Встановлення випадків  та  порядку  проведення  експертизи
проектів будівництва іншими законами не допускається. {  Частина п'ята статті 31 набирає чинності через три місяці з дня
набрання чинності цим Законом - див. підпункт 2 пункту 1 розділу V
"Прикінцеві положення" цього Закону }

     6. Проектна  документація на будівництво об'єктів не потребує
погодження державними органами, органами місцевого самоврядування,
їх  посадовими  особами,  юридичними  особами,  утвореними  такими
органами.

     Стаття 32. Категорії складності об'єктів будівництва

     1. Усі      об'єкти      будівництва      за       складністю
архітектурно-будівельного рішення  та/або  інженерного  обладнання
поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

     2. Категорія  складності  об'єкта  будівництва   визначається
відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі
класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

     3. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої  категорії
складності   здійснюється   проектною  організацією  і  замовником
будівництва.

     4. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності
визначається Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 33. Здійснення комплексної забудови території

     1. Комплексна   забудова   території   здійснюється  з  метою
забезпечення реалізації громадських інтересів і  спрямовується  на
попереднє проведення інженерної підготовки,  спорудження зовнішніх
інженерно-транспортних мереж,  об'єктів соціальної сфери, житлових
будинків,  інших  об'єктів  будівництва,  а  також  на благоустрій
території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом
комплексної  реконструкції  кварталів  (мікрорайонів)  застарілого
житлового фонду одним або кількома інвесторами.

     2. Рішення про організацію комплексної забудови  території  у
визначених межах та рішення про розміщення об'єктів будівництва на
території населених пунктів та за їх межами  під  час  комплексної
забудови  території приймає виконавчий орган районної,  сільської,
селищної,  міської ради відповідно до його повноважень у  порядку,
передбаченому цим Законом.

     Рішення про  розроблення  детального  плану  певної території
одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.

     3. Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої
ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (у
разі  делегування  їм  таких  повноважень   відповідними   радами)
виконують  безпосередньо  або  можуть  делегувати їх на конкурсній
основі   генеральному   підряднику   (підряднику)    у    порядку,
встановленому законодавством.

     Функції замовника   комплексної   забудови   території   може
виконувати власник (користувач) відповідної  земельної  ділянки  в
межах   такої   земельної  ділянки,  переданої  (наданої)  йому  в
установленому законом порядку.

     4. Розміщення об'єктів  будівництва  на  території  населених
пунктів  та  за  їх  межами під час комплексної забудови території
здійснюється виконавчим органом сільської,  селищної, міської ради
відповідно  до її повноважень шляхом надання містобудівних умов та
обмежень  або   видачі   будівельного   паспорта   відповідно   до
містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

     5. Регулювання   земельних   відносин   під  час  комплексної
забудови   території   здійснюється   відповідно   до   земельного
законодавства.

     Стаття 34. Право на виконання будівельних робіт

     1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:

     1) направлення  замовником повідомлення про початок виконання
будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або
її   територіальному   органу   (далі   -   інспекції   державного
архітектурно-будівельного контролю) за  місцезнаходженням  об'єкта
будівництва  -  щодо  об'єктів,  будівництво  яких здійснюється на
підставі  будівельного  паспорта,  які  не  потребують  реєстрації
декларації  про  початок виконання будівельних робіт або отримання
дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів
будівництва,   затвердженим  Кабінетом  Міністрів  України.  Форма
повідомлення про початок виконання будівельних  робіт  та  порядок
його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

     2) реєстрації      відповідною      інспекцією     державного
архітектурно-будівельного   контролю   декларації   про    початок
виконання  будівельних  робіт  -  щодо  об'єктів  будівництва,  що
належать до I-III категорій складності;

     3) видачі   замовнику   відповідною   інспекцією   державного
архітектурно-будівельного    контролю    дозволу    на   виконання
будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і
V категорій складності.

     2. Зазначені  у  частині  першій  цієї  статті документи,  що
надають  право  на  виконання  будівельних  робіт,  є  чинними  до
завершення будівництва.

     3. Державна   архітектурно-будівельна  інспекція  у  порядку,
визначеному  центральним  органом  виконавчої   влади   з   питань
будівництва,  містобудування  та  архітектури,  веде єдиний реєстр
отриманих   повідомлень   про   початок   виконання    підготовчих
будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання
підготовчих і будівельних робіт,  виданих  дозволів  на  виконання
будівельних   робіт,   зареєстрованих  декларацій  про  готовність
об'єкта  до  експлуатації  та  виданих  сертифікатів,   відмов   у
реєстрації   таких   декларацій  та  у  видачі  таких  дозволів  і
сертифікатів,  який формується  на  підставі  інформації,  поданої
відповідними   інспекціями   державного  архітектурно-будівельного
контролю.

     Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється  безоплатно
через   офіційний   веб-сайт   Державної  архітектурно-будівельної
інспекції України.

     4. Реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних  доріг,
залізничних колій,  ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів,
інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення може  бути
проведено  за відсутності документа,  що засвідчує право власності
чи користування земельною ділянкою.

     5. Контроль  за  виконанням  підготовчих  робіт  з  винесення
інженерних   мереж,  будівельних  робіт  здійснюється  інспекціями
державного архітектурно-будівельного контролю.

     Стаття 35. Виконання підготовчих робіт

     1. Після набуття права  на  земельну  ділянку  замовник  може
виконувати  підготовчі  роботи,  визначені державними будівельними
нормами,  стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж
та   видалення  зелених  насаджень,  з  повідомленням  відповідної
інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

     2. Підготовчі  роботи  з  винесення   інженерних   мереж   та
видалення   зелених   насаджень   замовник  здійснює  на  підставі
зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

     Виконання підготовчих  робіт,  у  тому  числі   з   винесення
інженерних    мереж   та   видалення   зелених   насаджень,   може
здійснюватися на підставі зареєстрованої  декларації  про  початок
виконання  будівельних  робіт  чи дозволу на виконання будівельних
робіт.

     Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних  мереж  та
видалення  зелених  насаджень без реєстрації зазначеної декларації
або   отримання   дозволу   на   виконання    будівельних    робіт
забороняється.

     3. Зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих
робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

     4. Реєстрацію декларації про  початок  виконання  підготовчих
робіт      здійснюють      відповідні     інспекції     державного
архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі  протягом
п'яти робочих днів з дня отримання декларації.

     За наявності  зареєстрованої декларації про початок виконання
підготовчих   робіт   (направлення   повідомлення   до   інспекції
державного   архітектурно-будівельного   контролю   відповідно  до
частини першої цієї статті) отримання  замовником  та  генеральним
підрядником  чи підрядником інших документів дозвільного характеру
для виконання підготовчих робіт та видалення зелених  насаджень  у
межах будівельного майданчика не вимагається.

     5. Форма  декларації про початок виконання підготовчих робіт,
порядок її подання та реєстрації,  форма  повідомлення  про  зміну
даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів
України.

     6. Інспекції  державного  архітектурно-будівельного  контролю
відмовляють   у   реєстрації   декларації  про  початок  виконання
підготовчих  робіт,  якщо  декларація  подана   чи   оформлена   з
порушенням встановлених вимог.

     Рішення про  відмову  в  реєстрації  декларації  про  початок
виконання підготовчих робіт приймається у строк,  передбачений для
реєстрації декларації.

     7. У разі якщо інспекція державного архітектурно-будівельного
контролю  не  зареєструвала  декларацію  про   початок   виконання
підготовчих  робіт або не відмовила в її реєстрації в установлений
цією статтею строк,  право на виконання підготовчих робіт  виникає
на  одинадцятий  робочий день з дня,  коли декларація повинна бути
зареєстрована,  а рішення про відмову - прийнято.  У  такому  разі
декларація вважається зареєстрованою.

     8. У  разі  якщо право на будівництво об'єкта передано іншому
замовнику або змінено генерального  підрядника  чи  підрядника  (у
разі    якщо   підготовчі   роботи   виконуються   без   залучення
субпідрядників) або осіб, відповідальних за проведення авторського
нагляду,  чи  відповідальних  виконавців робіт,  замовник протягом
трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідну  інспекцію
державного архітектурно-будівельного контролю.

     Продовження виконання    підготовчих    робіт    без   такого
повідомлення забороняється.

     9. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня
надіслання      повідомлення      до      інспекції     державного
архітектурно-будівельного контролю відповідно  до  частини  першої
цієї  статті  або  реєстрації  декларації  про  початок  виконання
підготовчих  робіт,  або  з  дня  набуття   права   на   виконання
підготовчих   робіт  відповідно  до  частини  сьомої  цієї  статті
письмово поінформувати місцевий орган виконавчої  влади  чи  орган
місцевого  самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва
про початок виконання підготовчих робіт.

     10. Замовник відповідно до закону  несе  відповідальність  за
повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації
про початок виконання підготовчих робіт,  та виконання підготовчих
робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

     Стаття 36. Декларація про початок виконання будівельних робіт

     1. Право  на  виконання  підготовчих робіт (якщо вони не були
виконані  раніше  згідно  з   повідомленням   або   зареєстрованою
декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних
робіт на об'єктах,  що належать  до  I-III  категорій  складності,
підключення  об'єкта  будівництва  до  інженерних  мереж та споруд
надається замовнику та генеральному підряднику  чи  підряднику  (у
разі    якщо   будівельні   роботи   виконуються   без   залучення
субпідрядників) після реєстрації декларації про початок  виконання
будівельних робіт.

     2. Реєстрацію  декларації  про  початок виконання будівельних
робіт     проводять      відповідні      інспекції      державного
архітектурно-будівельного  контролю на безоплатній основі протягом
п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

     Виконувати будівельні роботи,  підключати об'єкт  будівництва
до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації
забороняється.

     За наявності зареєстрованої декларації про початок  виконання
будівельних  робіт отримання замовником та генеральним підрядником
чи підрядником (у разі  якщо  будівельні  роботи  виконуються  без
залучення  субпідрядників)  інших документів дозвільного характеру
для виконання будівельних робіт та видалення зелених  насаджень  у
межах будівельного майданчика не вимагається.

     3. Форма  декларації про початок виконання будівельних робіт,
порядок її подання та реєстрації,  форма  повідомлення  про  зміну
даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів
України.

     4. Інспекції  державного  архітектурно-будівельного  контролю
відмовляють   у   реєстрації   декларації  про  початок  виконання
будівельних  робіт,  якщо  декларація  подана   чи   оформлена   з
порушенням встановлених вимог.

     Рішення про  відмову  в  реєстрації  декларації  про  початок
виконання будівельних робіт приймається у строк,  передбачений для
реєстрації декларації.

     5. У разі якщо інспекція державного архітектурно-будівельного
контролю  не  зареєструвала  декларацію  про   початок   виконання
будівельних  робіт  або  не  прийняла  рішення  про  відмову  в її
реєстрації в установлений цією статтею строк,  право на  виконання
будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня,  коли
декларація повинна бути зареєстрована,  а рішення  про  відмову  -
прийнято.

     У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

     6. У  разі  якщо право на будівництво об'єкта передано іншому
замовнику або змінено генерального  підрядника  чи  підрядника  (у
разі    якщо   будівельні   роботи   виконуються   без   залучення
субпідрядників) або осіб, відповідальних за проведення авторського
і   технічного   нагляду,  або  відповідальних  виконавців  робіт,
замовник протягом трьох робочих днів  повідомляє  про  такі  зміни
інспекцію   державного   архітектурно-будівельного  контролю,  яка
зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт.

     7. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня
реєстрації  декларації про початок виконання будівельних робіт або
з дня набуття права на виконання будівельних робіт  відповідно  до
частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган
сільської,   селищної,   міської   ради   або   місцеву   державну
адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок
виконання будівельних робіт.

     8. Замовник відповідно до  закону  несе  відповідальність  за
повноту   та   достовірність   даних,  зазначених  у  поданій  ним
декларації про початок виконання будівельних робіт,  та  виконання
будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

     Стаття 37. Дозвіл на виконання будівельних робіт

     1. Право  на  виконання  підготовчих робіт (якщо вони не були
виконані  раніше  згідно  з   повідомленням   або   зареєстрованою
декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних
робіт на об'єктах будівництва,  що належать до IV  і  V  категорій
складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та
споруд  надається  замовнику   та   генеральному   підряднику   чи
підряднику   (у   разі  якщо  будівельні  роботи  виконуються  без
залучення субпідрядників) після  отримання  дозволу  на  виконання
будівельних робіт.

     2. Дозвіл    на   виконання   будівельних   робіт   видається
відповідними  інспекціями   державного   архітектурно-будівельного
контролю  на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня
реєстрації заяви.

     За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання
замовником  та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо
будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників)  інших
документів  дозвільного  характеру для виконання будівельних робіт
та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика  не
вимагається.

     3. Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви,
що подається для його отримання,  перелік документів, що додаються
до заяви,  форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних
робіт,  порядок видачі,  переоформлення та анулювання  дозволу  на
виконання   будівельних  робіт  визначаються  Кабінетом  Міністрів
України.

     4. Відмова у видачі дозволу на  виконання  будівельних  робіт
видається    заявнику   в   письмовому   вигляді   з   відповідним
обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

     Підставою для  відмови  у   видачі   дозволу   на   виконання
будівельних робіт є:

     1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про
видачу такого дозволу;

     2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

     3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

     Відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт  може
бути оскаржено до суду.

     5. У  разі  якщо в установлений цією статтею строк інспекцією
державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл  на
виконання  будівельних  робіт або відмову в його видачі,  замовник
звертається до  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань
будівництва,  містобудування  та  архітектури  для вжиття протягом
десяти робочих днів  заходів,  пов'язаних  з  видачею  зазначеного
дозволу   або  відмовою  в  його  видачі.  У  разі  якщо  протягом
зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання  будівельних
робіт  або  відмову в його видачі,  право на виконання будівельних
робіт виникає на десятий робочий день з дня  реєстрації  звернення
до  центрального  органу  виконавчої  влади  з питань будівництва,
містобудування та архітектури, а дозвіл вважається виданим.

     6. Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано
відповідною    інспекцією   державного   архітектурно-будівельного
контролю у разі:

     1) подання  замовником  заяви  про  анулювання   дозволу   на
виконання будівельних робіт;

     2) наявності  відомостей  про  припинення юридичної особи або
підприємницької   діяльності   фізичною   особою   -   підприємцем
(замовником),  смерті  фізичної  особи - замовника або визнання її
безвісно відсутньою;

     3) перешкоджання  проведенню  перевірки  посадовими   особами
інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке
перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення
штрафу за зазначене порушення.

     7. У  разі  якщо право на будівництво об'єкта передано іншому
замовнику або змінено генерального  підрядника  чи  підрядника  (у
разі    якщо   будівельні   роботи   виконуються   без   залучення
субпідрядників),  дозвіл на виконання будівельних  робіт  підлягає
переоформленню.   Переоформлення   дозволу   не   зупиняє  процесу
виконання будівельних робіт.

     У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і
технічного  нагляду,  або відповідальних виконавців робіт замовник
повідомляє    інспекцію    державного    архітектурно-будівельного
контролю,  яка видала дозвіл, про такі зміни протягом трьох днів з
дня їх настання.

     8. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня
видачі  дозволу  на  виконання будівельних робіт або з дня набуття
права на виконання таких робіт відповідно до частини  п'ятої  цієї
статті   письмово   поінформувати   виконавчий   орган  сільської,
селищної,  міської  ради,  місцеву   державну   адміністрацію   за
місцезнаходженням   об'єкта   будівництва  про  початок  виконання
будівельних робіт.

     Виконавчий орган сільської,  селищної,  міської ради, місцева
державна  адміністрація  повідомляють через місцеві засоби масової
інформації про початок виконання  будівельних  робіт  на  об'єктах
будівництва,  що  належать  до  IV  і  V категорій складності,  на
території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

     9. Виконання будівельних робіт на  об'єктах  будівництва,  що
належать до IV і V категорій складності,  без дозволу на виконання
будівельних робіт або його переоформлення,  а також  виконання  не
зазначених  у  дозволі  будівельних  робіт  вважається  самочинним
будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

     Стаття 38. Знесення самочинно збудованих об'єктів
                містобудування

     1. У  разі  виявлення  факту самочинного будівництва об'єкта,
перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту
або  усунення  порушень  законних  прав  та  інтересів інших осіб,
істотного порушення будівельних норм є неможливою,  посадова особа
відповідної    інспекції    державного   архітектурно-будівельного
контролю видає особі,  яка здійснила (здійснює) таке  будівництво,
припис   про   усунення   порушень  вимог  законодавства  у  сфері
містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і
правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

     У разі   якщо  особа  в  установлений  строк  добровільно  не
виконала  вимоги,  встановлені  у  приписі,  інспекція  державного
архітектурно-будівельного   контролю   подає  позов  до  суду  про
знесення самочинно  збудованого  об'єкта  та  компенсацію  витрат,
пов'язаних з таким знесенням.

     2. За  рішенням  суду  самочинно  збудований  об'єкт підлягає
знесенню з компенсацією витрат,  пов'язаних із знесенням  об'єкта,
за   рахунок   особи,  яка  здійснила  (здійснює)  таке  самочинне
будівництво.

     Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є  інспекція
державного  архітектурно-будівельного  контролю,  за  позовом якої
прийнято відповідне рішення суду.

     Стаття 39. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом
                об'єктів

     1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів,
що  належать  до  I-III   категорій   складності,   та   об'єктів,
будівництво  яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта,
здійснюється шляхом реєстрації відповідною  інспекцією  державного
архітектурно-будівельного  контролю  на безоплатній основі поданої
замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

     Форма декларації  про  готовність  об'єкта  до  експлуатації,
порядок  її  подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів
України.

     2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів,
що  належать  до  IV  і  V  категорій складності,  здійснюється на
підставі акта готовності об'єкта  до  експлуатації  шляхом  видачі
інспекціями    державного    архітектурно-будівельного    контролю
сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

     Форма акта  готовності   об'єкта   до   експлуатації,   форма
сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати
за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

     Акт готовності   об'єкта   до    експлуатації    підписується
замовником,  генеральним проектувальником, генеральним підрядником
або підрядником (у разі якщо  будівельні  роботи  виконуються  без
залучення   субпідрядників),  субпідрядниками,  страховиком  (якщо
об'єкт застрахований).

     3. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю  у
разі  необхідності  під час розгляду питань,  пов'язаних з видачею
сертифіката,  може  звернутися  до  державних  органів   з   метою
отримання відповідних висновків.

     Неподання таких  висновків у визначений інспекцією державного
архітектурно-будівельного  контролю  строк  не  є  підставою   для
продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

     4. Прийняття  рішення  про  реєстрацію (відмову у реєстрації)
декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову
у   видачі)   сертифіката   здійснюється   інспекціями  державного
архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів  з
дати подання відповідних документів.

     5. Датою  прийняття  в  експлуатацію закінченого будівництвом
об'єкта є дата реєстрації декларації  про  готовність  об'єкта  до
експлуатації або видачі сертифіката.

     6. Інспекції  державного  архітектурно-будівельного  контролю
відмовляють у реєстрації  декларації  про  готовність  об'єкта  до
експлуатації,   якщо   така   декларація  подана  чи  оформлена  з
порушенням встановлених вимог.

     7. Інспекції  державного  архітектурно-будівельного  контролю
відмовляють у видачі сертифіката з таких підстав:

     1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про
видачу сертифіката;

     2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

     3) невідповідність   об'єкта   проектній   документації    на
будівництво  такого об'єкта та вимогам державних будівельних норм,
стандартів і правил.

     Відмова у реєстрації декларації  про  готовність  об'єкта  до
експлуатації   та   видачі   сертифіката   надається  замовнику  в
письмовому вигляді у строк, передбачений для реєстрації декларації
або видачі сертифіката.

     8. Експлуатація    закінчених   будівництвом   об'єктів,   не
прийнятих в експлуатацію, забороняється.

     9. Зареєстрована  декларація  про   готовність   об'єкта   до
експлуатації  або  сертифікат  є підставою для укладення договорів
про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт  необхідних  для
його функціонування ресурсів - води,  газу, тепла, електроенергії,
включення  даних  про  такий  об'єкт  до  державної   статистичної
звітності та оформлення права власності на нього.

     Підключення закінченого  будівництвом  об'єкта,  прийнятого в
експлуатацію,  до інженерних мереж  здійснюється  протягом  десяти
днів  з  дня  відповідного  звернення  замовника  до  осіб,  які є
власниками відповідних  елементів  інженерної  інфраструктури  або
здійснюють їх експлуатацію.

     10. Замовник  відповідно  до  закону несе відповідальність за
повноту  та  достовірність  даних,  зазначених   у   поданій   ним
декларації   про   готовність   об'єкта  до  експлуатації,  та  за
експлуатацію   об'єкта   без   зареєстрованої    декларації    або
сертифіката.

     11. Замовник  зобов'язаний  протягом  семи календарних днів з
дня  введення  в  експлуатацію  закінченого  будівництвом  об'єкта
письмово  поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або
орган  місцевого  самоврядування  за   місцезнаходженням   об'єкта
будівництва.

     Стаття 40. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного
                пункту

     1. Порядок  залучення,  розрахунку  розміру  і   використання
коштів  пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту
встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно  до  цього
Закону.

     2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у
відповідному  населеному  пункті,  зобов'язаний  взяти  участь   у
створенні   і   розвитку   інженерно-транспортної   та  соціальної
інфраструктури  населеного  пункту,  крім  випадків,  передбачених
частиною четвертою цієї статті.

     3. Пайова  участь у розвитку інфраструктури населеного пункту
полягає  у   перерахуванні   замовником   до   прийняття   об'єкта
будівництва  в  експлуатацію  до  відповідного  місцевого  бюджету
коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. {  Частина  третя статті 40 набирає чинності з 1 січня 2013 року -
див.  підпункт  3  пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" цього
Закону }

     4. До пайової участі  у  розвитку  інфраструктури  населеного
пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

     1) об'єктів  будь-якого  призначення  на замовлення державних
органів або органів місцевого  самоврядування  за  рахунок  коштів
державного або місцевих бюджетів;

     2) будівель навчальних закладів,  закладів культури, фізичної
культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

     3) будинків  житлового  фонду  соціального   призначення   та
доступного житла;

     4) індивідуальних   (садибних)  житлових  будинків,  садових,
дачних  будинків  загальною  площею  до  300  квадратних   метрів,
господарських   споруд,   розташованих  на  відповідних  земельних
ділянках;

     5) об'єктів комплексної забудови територій,  що  здійснюється
за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

     6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній
ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

     7) об'єктів,  що споруджуються замість тих, що пошкоджені або
зруйновані   внаслідок   надзвичайних  ситуацій  техногенного  або
природного характеру;

     8) об'єктів,  передбачених   Державною   цільовою   програмою
підготовки  та  проведе